A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Великогаївська громада
Тернопільська область, Тернопільський район

жовтень-листопад 2018

Коли буде звільнено від сплати єдиного внеску члена фермерського товариства

Відповідно до п. п. 6 п. 1 розділу І Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Згідно з п. 7 розділу ІV Інструкції №449 протягом особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники, визначені п. п. 6 п. 1 розділу II Інструкції №449, звільняються від виконання своїх обов’язків, зокрема, у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).

Підставою для звільнення у випадках, зазначених у п. 7 розділу IV Інструкції №449, є заява, зокрема, члена фермерського господарства та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації).

Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.

Враховуючи наведене вище, члени фермерського господарства, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати єдиного внеску.

Водночас члени фермерського господарства, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати єдиного внеску.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Про пошук резервів податкових надходжень розповіли фінансистам територіальних громад

Днями в Тернопільському Центрі розвитку місцевого самоврядування проведено навчальний семінар «Податкові надходження у структурі доходів ОТГ». Захід логічно продовжив співпрацю, про яку домовилися учасники  вересневого засідання круглого столу, під час якого представники Головного управління ДФС у Тернопільській області та Центру розвитку місцевого самоврядування обговорили актуальні питання податкових надходжень, які є основою фінансової спроможності тергромад.

Для участі в навчальному семінарі запросили фінансистів і головних бухгалтерів об’єднаних територіальних громад, а також посадовців органів місцевого самоврядування, які задіяні в бюджетному процесі. Метою семінару є розгляд інструментів об’єднаних громад щодо збільшення власних надходжень до бюджету, підвищення податкової грамотності посадовців ОТГ.

Основними  спікерами на семінарі виступили фахівці та посадовці ГУ ДФС у Тернопільській області,  начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Тернопільській області та радники ЦРМС.

Зокрема, Андрій Руцький, заступник начальника відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб, єдиного внеску та розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області, та Віктор Орнатовський, головний державний ревізор-інспектор відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб, єдиного внеску та розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області, детально розповіли присутнім про нюанси наповнення бюджету податком на доходи фізичних осіб, сплати єдиного податку, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Також представники фіскального відомства звернули увагу на важливість легального здійснення підприємницької діяльності та офіційного працевлаштування найманих працівників. Адже належна сплата податків – це основа наповнення бюджетів громад та запорука соціального економічного розвитку.

Про особливості сплати податків і зборів юридичними особами розповів Ярослав Бриняк, головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування екологічного податку, рентної плати та місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області.

Сергій Триюда, радник з місцевих фінансів Тернопільського ЦРМС, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України, розповів про доходи бюджетів об’єднаних територіальних громад за 9 місяців 2018 року та про особливості планування бюджетів на 2019 рік.

Наталія Сорока, завідувач сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області, запропонувала громадам активізувати співпрацю також і в мережі Інтернет: активніше користуватися сайтом ДФС та сторінкою фіскальної служби у Фейсбук.

Фінансисти ОТГ також  обговорили з експертами ЦРМС питання нормативно-правового регулювання місцевих податків та зборів, вплив місцевих податків та зборів на місцевий розвиток та розглянули неподаткові надходження в якості додаткового  резерву  наповнення бюджету.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Протягом доби відрядження було як на території України, так і за її межами: обчислюємо добові

Відповідно до п. п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п. п 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.

Сума добових визначається в разі відрядження:

- у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

- до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію №59 як допоміжний (довідковий) документ.

Згідно з п. п. 16.2 п. 16 розділу ІІІ Інструкції №59 добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах затверджених сум, зокрема:

а) за кожний день перебування у відрядженні, включаючи день вибуття та прибуття, - за нормами, що встановлені для держави, до якої відряджено працівника;

б) якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до іноземних держав, або повертаючись з відповідної держави, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.

При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. У разі якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

При відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, - за нормами, встановленими для відряджень за кордон.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів: як здійснюється амортизація

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Офіційне працевлаштування – обов’язок роботодавця

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що офіційне працевлаштування — це певна гарантія роботодавця соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника.

Це означає, що після укладання трудового договору працівник користується такими правами, як право на гарантований розмір заробітної плати (у тому числі доплати, надбавки й заохочувальні виплати); право на відпустку, у тому числі додаткову й без збереження зарплати, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами; право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; право на зарахування виробничого стажу; право на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості; право на гарантії за колективним договором.

Також варто пам’ятати, що укладення трудового договору та запис у трудовій книжці захищають найманого працівника відповідно до чинного трудового законодавства при порушенні його прав, а саме: якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати; відмовляється оплатити виконану роботу; не додержується інших своїх зобов’язань.

Зверніть увагу, що відсутність офіційно оформлених трудових відносин між роботодавцем і працівником означає, що працівник не має всіх вище перелічених гарантій.

Тому ми переконливо радимо працівникам, яким пропонують роботу без укладання трудового договору з оплатою праці «у конверті», перш ніж погодитися на дану пропозицію, зважити всі переваги офіційного працевлаштування.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Офіцери податкової міліції Тернопільщини отримали відзнаки Президента України

У Головному управлінні ДФС у Тернопільській області відбулось вручення державних нагород працівникам податкової міліції, які брали участь у бойових діях на Сході країни.

З початку збройної агресії Росії проти України 43 працівники підрозділів податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області пройшли службу у складі спецпідрозділу податкової міліції на Сході нашої держави.

За сумлінне виконання обов’язків у зоні проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та під час участі в операції Об’єднаних сил податкові міліціонери Тернопільщини нагороджувались відзнаками військового командування, Тернопільської обласної державної адміністрації, Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, громадських організацій.

Ряд працівників отримали державні нагороди – відзнаки Президента України «За участь у Антитерористичній операції».

З нагоди Дня захисника України відзнаками Президента України нагороджені ще 9 працівників підрозділів податкової міліції ГУ ДФС у Тернопільській області.

Крім цього, трьом працівникам начальник ГУ ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат оголосив подяки.

Під час урочистої наради перший заступник начальника ГУ ДФС у Тернопільській області Віталій Дума, який відповідає за роботу податкової міліції, подякував офіцерам за гідне виконання службових обов’язків як у захисті економічних інтересів держави, так і на Сході країни у складі Об’єднаних Сил, де несуть службу на контрольних пунктах в’їзду/виїзду та вздовж лінії зіткнення з окупованими територіями, контролюючи переміщення вантажів і товарів.

Сектор комунікацій

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Разом дбати про зміцнення фінансової бази місцевих громад

Під час засідання колегії Тернопільської обласної державної адміністрації перший заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Марія Мельник проінформувала присутніх про виконання обласного бюджету за 9 місяців 2018 року.

Зокрема, Марія Мельник зазначила, що у січні-вересні поточного року платники податків Тернопільської області сплатили понад 2,5 млрд грн податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на фіскальні органи. Порівняно з січнем-вереснем 2017 року доходи місцевих бюджетів зросли на 503,2 млн грн або на 24,8%. Доходи обласного бюджету забезпечено в сумі 393,1 млн грн, прогнозні показники виконано на 105,7%. Доходи бюджетів міст обласного значення за 9 місяців зросли до відповідного періоду минулого року на 23,9%, бюджети районів – на 29%, бюджети ОТГ – на 29,5%. Таким чином, фінансова база об’єднаних територіальних громад з року в рік зміцнюється, а найвищі темпи росту надходжень по ОТГ свідчать про ефективність децентралізаційних процесів.

«В умовах постійно зростаючих соціально-економічних запитів громадян та для забезпечення ефективного регіонального розвитку необхідні потужні фінансові ресурси на місцевому рівні, – підкреслила Марія Василівна. – Резерви додаткових надходжень до місцевих бюджетів чималі, для їх реального залучення необхідно насамперед підвищити мотиваційну складову в діяльності органів управління місцевих громад, а також посилити рівень координації та співпраці контролюючих органів».

Незважаючи на розширення джерел надходжень до бюджетів громад найбільшу частку в структурі доходів місцевих бюджетів продовжує займати податок з доходів фізичних осіб. У січні-вересні його надходження склали 1,7 млрд грн або 67,3% загальних надходжень, з якого частка сплати бюджетними установами та організаціями становить 39,6%, решта – комерційними суб’єктами господарювання.

Розпис доходів місцевих громад з податку на доходи фізичних осіб виконано на 107,2% (+114,8 млн грн). Порівняно з січнем-вереснем 2017 року надходження ПДФО до місцевих бюджетів збільшилися на 372,8 млн грн або на 28%.

Перший заступник начальника обласного фіскального відомства зауважила, що резерви додаткових надходжень податку, в першу чергу, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня. «Цього року продовжується тенденція щодо збільшення кількості офіційно працевлаштованого населення, чому значною мірою сприяли законодавчі зміни щодо посилення відповідальності за порушення трудового законодавства. Згідно з даними звітності з ЄСВ за вересень 2018 року кількість найманих працівників в області, які отримували заробітну плату, зросла на 4,5 тис. осіб або на 2,4% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Пожвавився й процес оформлення трудових відносин. Зміни в політиці несприйняття «тіньової зайнятості» вплинули на свідомість підприємців стосовно оформлення трудових відносин зі своїми найманими працівниками. У вересні, за повідомленнями про прийняття працівників на роботу, укладено 8 895 трудових договорів, за 26 днів жовтня – 9 594 (за 26 днів вересня 7 015, приріст склав 36,8%). Позитивні зрушення спостерігаються й у реєстрації підприємницької діяльності.

Завершуючи свій виступ, Марія Мельник наголосила на важливості поновлення грошової нормативної оцінки, адже це дасть можливість місцевим громадам збільшити надходження плати за землю щонайменше в 1,5-2,5 рази. Також варто провести інвентаризацію з метою встановлення нерухомого майна, яке фактично використовується, однак документи на введення в експлуатацію відсутні. Крім цього, необхідно спільно подбати про збільшення надходжень акцизного податку з роздрібного продажу алкогольних та тютюнових виробів і вжиття відповідних заходів щодо боротьби з тіньовим обігом підакцизної продукції.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Протягом бюджетного року змінено відокремленим підрозділом місцезнаходження: куди подавати копію податкового розрахунку за ф. 1ДФ та сплачувати ПДФО

Відповідно до ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при проведенні державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі – адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку взяття на облік платників податків в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) здійснюється протягом місяця після отримання відомостей про зміну місцезнаходження для платників податків, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), або заяви за ф. №1-ОПП/ф.№5-ОПП для платників податків, яким законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР.

Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.

Відповідно до частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) при зміні місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII Порядку).

Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 7.3 розділу VІІ Порядку, зокрема, є:

- юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями;

- відокремлені підрозділи юридичної особи.

Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Згідно з п. п. «а» п. п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Водночас відповідно до п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Враховуючи викладене, при зміні неуповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, юридична особа сплачує податок на доходи фізичних осіб, утриманий із заробітної плати найманих працівників, та подає податковий розрахунок за ф. 1ДФ за новим місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Працівник по цивільно-правовому договору: як рахувати загальну кількість працівників «спрощенцю»

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємець є:

- для платників єдиного податку першої групи – не використання праці найманих осіб;

- для платників єдиного податку другої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- для платників єдиного податку третьої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

- для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) – не використання праці найманих осіб. Членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї.

При перевищенні чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів.

Статтею 46 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.

Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.

Згідно зі ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Цивільно–правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

На Тернопільщині податкова міліція виявила незаконний збут дизпалива

Державною фіскальною службою України здійснюються заходи щодо виявлення та припинення фактів підпільного виробництва паливно-мастильних матеріалів, а також реалізації неякісного та контрафактного пального.

У ході проведення операції «Акциз-2018» співробітники податкової міліції та управління податкового аудиту ГУ ДФС у Тернопільській області в одному із сіл області встановили факт незаконного збуту дизпалива.

Реалізація пального здійснювалась за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій та без будь-яких документів, що засвідчують походження пального, виробника та якість.

Дозвільні документи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на використання устаткування для зберігання та реалізації пального відсутні.

При проведенні заходів вилучено майже 6 тис. літрів дизельного палива орієнтовною вартістю 200 тис. грн, а також обладнання автозаправного комплексу та ємкості для зберігання дизпалива.

Проводиться збір матеріалів для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Всього з початку року співробітниками податкової міліції області з незаконного обігу вилучено більше 110 тонн паливно-мастильних матеріалів орієнтовною вартістю понад 3,7 млн гривень.

Сектор комунікацій

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Єдиний збір: чи платить власник легкового автомобіля при перетині кордону

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України» (далі – Закон) єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у ст. 5 Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється:

- за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України;

- за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів;

- за проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України відповідно до Митного кодексу України та інших законів України заходів офіційного контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) під час ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту).

Порядок справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 року №1569 «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон» (далі - Порядок).

Пунктом 4 Порядку встановлено вичерпний перелік випадків звільнення від сплати єдиного збору. Зокрема, єдиний збір не справляється при перетинанні державного кордону легковими автомобілями; в’їзду та виїзду транспортного засобу в межах одного пункту пропуску через державний кордон без перетинання митного кордону.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Юристи фіскальної служби Тернопільщини виграли в судах 268 справ

З початку року юридичною службою органів ДФС Тернопільщини здійснювалось супроводження 1256 справ різних категорій (з урахуванням позовів минулих років) на загальну суму майже 1,1 млрд гривень.

За результатами їх розгляду повністю або частково на користь органів ГУ ДФС у Тернопільській області винесено 268 рішень на суму майже 72,5 млн грн, що становить понад 75 відсотків від загальної кількості винесених рішень.

Серед адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Тернопільської області  більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, з початку року на рівні ДФС України за наслідками розгляду 84 первинних скарг на 145 рішень на користь територіальних органів ДФС Тернопілля прийнято 71 первинну скаргу на 125 рішень в розмірі майже 122 млн гривень.

Загалом за дев’ять місяців цього року до бюджету надійшло в результаті виконання судових рішень по всіх категоріях судових справ 12 млн гривень.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області



Іноземні доходи: що захистить від сплати податку резидента

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених цих податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Дата квитка на відрядження та в наказі про відрядження не збігається: чи буде додаткове благо працівника

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції №59 днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.

Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова №98).

За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).

Разом з цим п. 10 розділу ІІ Інструкції №59 з дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі.

Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

За час затримки в місцеперебуванні у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати.

Крім того, п. п. «а» п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об’єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.

При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Згідно з п. п. «г» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ) у вигляді вартості суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом ІV ПКУ.

Враховуючи викладене, не є доходом у вигляді додаткового блага платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, сума відшкодованих у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема на проїзд, за умови наявності та належним чином оформлених транспортних квитків, що засвідчують вартість цих витрат.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Відсотки за депозитом, фінансова допомога: чи враховувати с/г товаровиробнику суму доходу для визначення частки c/г товаровиробництва

Відповідно до абзаців першого і четвертого п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року, зокрема розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.

При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, якщо підприємство веде облік за спрощеною формою – відповідно до спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 №186.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» зі змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 15).

Згідно з абзацом першим п. 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Отже, відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Увага, шахраї! Псевдоподатківці вимагають гроші у підприємців!

На Тернопільщині знову активізувалися шахраї, які вдаючи посадових осіб територіальних органів ДФС у Тернопільській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців і вимагають матеріальну винагороду за невтручання в господарську діяльність. Про це повідомляють в обласному фіскальному відомстві.

Зокрема, неабияку активність зловмисників зафіксовано буквально днями на Борщівщині. Невідомі особи телефонують з номерів 0666585356, 0953440883 та 0686709006 і за так зване непроведення перевірки та лояльність до платника податків пропонують директору підприємства чи підприємцю сплатити певну суму на картку Приватбанку 4731219107914966.

У Головному управлінні ДФС у Тернопільській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДФС у Тернопільській області, його територіальних органів і Тернопільської митниці ДФС жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

Проте, як свідчить практика, частина громадян та суб’єктів підприємницької діяльності не перевіряють інформацію і надають грошові кошти зловмисникам, які представляються службовими особами фіскальної служби, та в очах громадськості кидають тінь та негативно впливають на честь та ділову репутацію працівників Державної фіскальної служби загалом.

Тому в ГУ ДФС у Тернопільській області звертаються до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДФС під виглядом працівників Державної фіскальної служби або нібито від їх імені негайно повідомити відповідний підрозділ Національної поліції за номером телефону 102 або телефонувати до Антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс» за номером телефону 0 800 501 007, напрямок «4».

Сектор комунікацій

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Харчові продукти: як ввезти в Україну

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 365 Митного кодексу України (далі – МКУ) громадяни за умови дотримання вимог МКУ та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.

Пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.

Водночас громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

- в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу;

- без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу;

- без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

При цьому забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника.

До харчових продуктів тваринного походження відносяться молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Строки давності для оскарження рішення контролерів у суді

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів.

Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПКУ у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ.

Враховуючи те, що два зазначені приписи ПКУ по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному (п. 56.18 і п. 56.19 ст. 56 ПКУ), то відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПКУ перевагу повинно бути надано одній із цих законодавчих норм, а саме п. 56.18 ст.56 ПКУ, що передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів).

Отже, строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами п. 56.18 ст. 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну: визначаємо балансову вартість основних засобів та нематеріальних активів для нарахування амортизації

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридичні особи – платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі – П(с)БО 7), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 (далі – П(с)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» від 01.01.2014 та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014.

Згідно з п. 7 П(с)БО 7 та п. 10 П(с)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно з п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначений п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Зокрема, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14, підпунктів 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Отже, при переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

ДФС Тернопільщини: проведено 76 особистих прийомів громадян

Протягом січня-вересня 2018 року посадові особи територіальних органів ДФС у Тернопільській області провели 76 особистих прийомів громадян, що на 46 прийомів більше за дев’ять місяців минулого року. Зокрема, 16 прийомів провели перший заступник начальника і заступники начальника ГУ ДФС у Тернопільській області, 52 прийоми – інші посадові особи Головного управління, 1 прийом – інша посадова особа ДФС, 7 прийомів – начальник митниці ДФС.

За повідомленням управління обслуговування платників ГУ ДФС у Тернопільській області, поспілкуватися з посадовцями фіскального відомства виявили бажання 29 підприємців, 2 безробітних, пенсіонер, працівник бюджетної сфери та державний службовець, 2 працівників органів ДФС (у т. ч. колишній), 31 громадянин іншої категорії (керівники/бухгалтери суб’єктів господарської діяльності), 9 громадян, соціальний стан яких не визначено.

За результатами проведених особистих прийомів громадянам надано усні роз’яснення.

Нагадуємо, що записатись на прийом до посадових осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області можна за номером телефону: (0352) 43-46-33, а до посадових осіб Тернопільської митниці ДФС – (0352) 43-08-29, графіки розміщено на субсайті Територіальні органи ДФС у Тернопільській області у розділі «Приймальня громадян».

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Протидія «тіньовій» зайнятості – серед пріоритетів роботи ДФС Тернопільщини

З метою детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, виявлення та відбору ризикових суб'єктів господарювання, які задіяні або можуть бути задіяні у схемах мінімізації та ухилення від сплати податків, забезпечення припинення виплати суб’єктами господарювання заробітної плати у «конвертах» та надходження до бюджету належних сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, фахівці Головного управління ДФС у Тернопільській області здійснили ґрунтовний аналіз нарахувань та середньої заробітної плати працівникам будівельної галузі з урахуванням інтернет-пропозицій щодо потреби у кваліфікованих трудових ресурсах (за статистикою середня зарплата в галузі за червень становить 6513 грн, загальна по області – 7495 грн, по Україні – 9141 грн) та відібрано для відпрацювання 29 платників із значними трудовими ресурсами (понад 25 працівників) та незначним рівнем оплати праці (менше 5 тис. гривень).

Платникам запропоновано підвищити рівень оплати праці до середнього по Україні або надати ґрунтовні пояснення у разі відсутності такої можливості.

Як наслідок, 20 суб’єктів господарювання вже у серпні (за наслідками аналізу звітності з ЄСВ) підвищили рівень виплати зарплати на 11%, сума додатково сплаченого ЄСВ склала 0,2 млн грн, по інших платниках підвищення рівня оплати праці відбулося у вересні поточного року.

У жовтні проведено зустрічі з 35 учасниками будівельного ринку, на яких обговорено питання щодо нарахування заробітної плати та її відповідності до середньої по галузі.

Також на виконання розпорядження Кабміну „Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення” до плану проведення спільних перевірок з ГУ Держпраці у Тернопільській області у жовтні включено чотирьох платників будівельного ринку.

Сектор комунікацій

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дещо про субсидії та особливості укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Державна фіскальна служба України до листа Міністерства соціальної політики України та у зв’язку з численними зверненнями громадян щодо оперативного розгляду органами доходів і зборів заяв про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за формою згідно з додатком 3 до Інструкції на укладення договорів про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) для призначення житлових субсидій, а також з метою однозначного тлумачення Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» надала детальне роз’яснення у листі від 19.10.2018 №32462/7/99-99-13-02-01-17.

Варто нагадати, що позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.

Частиною першою статті 10 Закону №2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

Відповідно до частини сьомої статті 10 Закону №2464 та підпункту 2 пункту 2 розділу V Інструкції орган доходів і зборів відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строку менше одного року (крім Договорів одноразової сплати). В інших випадках відмова не допускається.

Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим. Договір може бути достроково розірваний за умов, які визначені частиною восьмою статті 10 Закону №2464. В інших випадках дострокове розірвання Договору не допускається.

Доречно зауважити, що якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови Договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти. При цьому особам, які не виконали умови Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, надалі в укладенні Договору буде відмовлено.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Сільськогосподарські товаровиробники використовують будівлі не за призначенням: що з податком на нерухомість?

Відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Не є об’єктами оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Зазначені об’єкти нерухомості класифікуються у класі «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – ДК 018-2000).

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у п. п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, застосовується виключно для цілей глави 1 розд. XIV ПКУ «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», що прямо визначено таким пунктом і до зазначених правовідносин щодо сплати Податку дане визначення не застосовується, оскільки не відноситься до розділу XII ПКУ «Податок на майно».

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник – фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Критерієм використання будівель та споруд сільськогосподарських товаровиробників не за призначенням є відсутність у їх власника діяльності з виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації.

Таким чином, оскільки п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, то за об’єкти нерухомості, які класифікуються у класі 1271 ДК 018-2000, але не використовуються власником – сільськогосподарським товаровиробником для виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується на загальних підставах.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Неприбуткова організація не повідомила про зміни: розмір штрафу від контролерів

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, яка внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок №440).

Згідно із п. 14 Порядку №440 при зміні організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку №440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 обставин.

Відповідно до п. 117.1 ст.117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

При неусуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Враховуючи викладене, якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону), не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах, у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 гривень.

При неусуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

З початку року на Тернопільщині розпочали власну справу майже 4 тисячі платників

У січні-вересні 2018 року в ДФС у Тернопільській області зареєстровано 3992 нових платників податків, з них 794 юридичних осіб та 3198 фізичних осіб – підприємців. Як свідчить аналітика органів ДФС Тернопільщини, кількість новостворених суб’єктів господарювання за цей термін перевищує кількість тих, хто з різних причин вирішив припинити господарську діяльність. Зокрема, реєстрація підприємницької діяльності активізувалася у вересні. Якщо зазвичай цього року в середньому за місяць реєструвалось 300-340 підприємців, то у вересні зареєстровано 448 підприємців, що на третину більше за середні показники попередніх місяців. Це, як зазначають в управлінні обслуговування платників податків ГУ ДФС у Тернопільській області, пояснюється тенденцією поступового виходу бізнесу «з тіні».

Загалом станом на 1 жовтня 2018 року на обліку в ДФС області перебувають 57 734 основних платників податків, з них 22 760 юридичних осіб, 34 974 фізичних осіб-підприємців, порівняно з минулорічними дев’ятьма місяцями кількість платників збільшилась на 990 юридичних та фізичних осіб.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь