вересень 2018
Павло Петренко – Як боротись з домашнім насиллям
Друзі, в новому відеоблозі розповідаю про те, як боротись з домашнім насиллям.
7-го грудня 2017-го року був прийнятий закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”. Він містить низку норм, завдяки яким твердження “б’є значить любить” має відійти у минуле.
Що ви думаєте з приводу новацій? Буду вдячний за вашу думку!
Відео доступне за посиланням:
та у мережі facebook
https://www.facebook.com/PavloPetrenko.official/videos/674611982932182/UzpfSTQ1MDcwODc5ODM1NzA5MjoxOTMzMDc3NTYzNDUzNTM0/?__xts__[0]=68.ARCLV8c7KBWqlSCymZZ5U5oyd6jL9ovErItUz1UIBvhB4_EjpvDUr4qw16H6_P05OvkpufztmKXhhNhIAt9zdXttF-4OpXHGxnX2bu3xb-VUmRbdBP5TRwIyB7BfbLHt4v0BNyJEMX3SN5YuSqX2iH5Ceez6Ffr-wAKbNu9RWOLP-Hbg6GhfTA&__tn__=-UC-R
Доброго дня! Шановний міністре, скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?
Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.
Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?
Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Що потрібно для позбавлення батьківських прав?
Для позбавлення батьківських прав необхідно:
-
встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
-
звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
-
звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.
Хто може звернутися до суду?
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:
-
одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
-
закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
-
органу опіки та піклування;
-
прокурора;
-
самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.
При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.
Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?
1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);
2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);
3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;
6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).
Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.
Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Консультацію з цих питань Ви можете отримати в Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 52-22-92, 25-49-38, 52-23-42.
Міністр юстиції України Павло Петренко
Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.
Тетяна Литвин
Хто має право на приватизацію?
Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Які об'єкти не підлягають приватизації?
-
квартири-музеї;
-
квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
-
квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.
Як можна приватизувати житло?
Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.
Куди звернутися для приватизації?
Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.
Які потрібно зібрати документи?
-
оформлена заява на приватизацію;
-
копія документа, що посвідчує особу;
-
технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
-
копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
-
документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
-
копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
-
заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.
Кому може бути відмовлено у приватизації?
Громадянам, які:
-
проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;
-
проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
-
мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;
-
потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
-
проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Чи можна оскаржити відмову?
Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?
Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Консультацію з цих питань Ви можете отримати в Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 52-22-92, 25-49-38, 52-25-65, 52-90-81.
Міністр юстиції України Павло Петренко
Вітаю, пане Павле! Моя кума вже не один рік мучиться зі своїм чоловіком. Той як вип’є постійно піднімає на неї руку. Вона боїться щось робити, бо переживає, що все одно ніхто їй не допоможе, а після того як вона напише заяву буде ще гірше. Скажіть, що і як їй треба зробити?
Олександра Коптунова
Перш за все, хочу порадити і Вашій кумі, і всім жінкам й іншим українцям, які зазнають насильства, ні в якому разі не мовчати. Забудьте про всі сподівання, що агресор одумається і втихомириться. Навпаки, чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.
Наскільки ця проблема актуальна для України?
Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.
За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.
Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?
Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками . Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.
Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?
Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.
Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.
Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?
Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:
-
уповноважених підрозділів органів поліції,
-
загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
-
служби у справах дітей за місцем свого проживання,
-
скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.
Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.
Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.
Міністр юстиції України Павло Петренко
Доброго дня, пане Міністре! Скажіть, чи це правда, що ви добилися підвищення аліментів для дитини? Бо я отримувала по 930 гривень, хоча добре знаю, що батько мого сина міг би сплачувати більше. Ці гроші дуже потрібні нашим дітям, бо тих копійок, які ми отримуємо зараз, ні на що не вистачає.
Соломія Довгопляс
Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.
Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.
Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?
Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.
Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З 28 серпня це буде:
-
1559 грн для дитини до 6 років,
-
1944 грн для дітей від 6 до 18 років.
З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:
-
1626 грн для дітей менше 6 років,
-
2027 грн для дітей 6 років і старших.
Чи готові органи юстиції до запровадження цих положень?
З упевненістю можу сказати, що всі органи юстиції загалом, і органи виконання судових рішень Мін’юсту зокрема, на 100% готові до роботи з громадянами в рамках нового Закону.
Для їхньої підготовки ми провели величезну кількість тренінгів та семінарів, підготували чіткі покрокові інструкції щодо того, як саме реалізовувати законодавчі новації.
Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?
Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.
Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.
Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.
Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?
Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.
Міністр юстиції України Павло Петренко