A A A K K K
для людей із порушенням зору
Великогаївська громада
Тернопільська область, Тернопільський район

лютий 2019 року

Змінено формуляр звернення до Європейського суду з прав людини

Увага!!! Змінено формуляр заяви, яка подається до Європейського суду з прав людини (далі – Суд). Оновлення стосуються електронного спілкування між представником і Судом, шляхом використання системи eComms.

eComms – це інструмент, який дозволяє представникам заявників спілкуватися з Судом електронними засобами. Цей спосіб надсилання та отримання документів в електронному вигляді може бути запроваджений за ініціативою Суду лише на процедурному етапі комунікації, тобто, коли про заяву було повідомлено уряду-відповідачу та коли необхідно надати свої зауваження.

Зміни розміщено на сторінках 3 і 4 формуляру заяви, відповідно змінилася нумерація пунктів, інших істотних змін формуляр не зазнав.

Новий формуляр заяви можна отримати на офіційному сайті Суду за посиланням

https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/forms/ukr&c=

а також на офіційному сайті Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області використовуючи посилання, що наведене нижче http://terjust.gov.ua/%D1%8F%D0%BA%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%83/

Зверніть увагу, що формуляр працюватиме коректно тільки з програмою Adobe Reader 9 чи з пізнішою версією і підтримується лише операційними системами Windows і Mac OS X. Будь ласка, переконайтеся, що програма Adobe Reader встановлена на вашому комп'ютері (завантажити програму можна на сайті www.adobe.com).

Заяви надсилаються до Суду поштою на наступну адресу:

The Registrar

European Court of Human Rights

Council of Europe

F-67075 Strasbourg cedex

Зауважте, що наведений вище коментар носить інформаційний характер.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

 

Павло Дмитровичу, роз’ясніть, будь ласка, як стягнути аліменти з колишнього чоловіка? Ми не проживаємо разом понад один рік, батько дитину майже не бачить та матеріально не підтримує. Дякую за відповідь.

Світлана Корнєєва

    Що треба зробити для виплати аліментів?

         Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.

            Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

            Також один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

            У разі відсутності домовленостей  один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

            В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

Чи потрібно підписувати якісь папери?

            Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

            Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

            У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як стягнути аліменти у судовому порядку?

            Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.

            Справи розглядаються  місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.

            Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,   індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

            У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом  виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. 

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний гарантований  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

            Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.

            У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:

  • з 1 січня– 1626 грн;
  • з 1 липня – 1699 грн;
  • з 1 грудня – 1779 грн

віком від 6 до 18 років:

  • з 1 січня – 2027 грн;  
  • з 1 липня – 2118 грн;
  • з 1 грудня – 2218 грн

            Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.

            Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Коли  призначається державна допомога?

Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:

  • рішення суду  про  стягнення  аліментів не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;
  • стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;
  • місце проживання (перебування) одного з  батьків  не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):

  • заяву;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • інші документи.

            Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Чи можливо стягнути аліменти за минулий час?  

            Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.

Як виконується рішення суду?

            Після набрання рішення суду законної сили,  стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.

            До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника.    

Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.

Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:

  • відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;
  • майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.

Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?

            Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів.

            Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

            • виїзду за межі України;

            • керування транспортними засобами;

            • користування зброєю;

            • полювання.

Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі.            Також  боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%;

            • понад 2 роки – 30%;

            • понад 3 роки – 50%

                        Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік,  коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів  було відкликано через відсутність претензій до боржника.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Міністр юстиції Павло Петренко

 

Доброго дня, пане Міністре. Через місяць чекаємо з дружиною на первістка, хочемо дізнатися як отримати свідоцтво про народження та зареєструвати місце проживання дитини?   

Іван Самойлов

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

  • паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
  • документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
  • паспорти батьків або одного з них;
  • документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 
  • за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощення  доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році  батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

Інформація про заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

Як зареєструвати місце проживання новонародженої  дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків.  При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

Які документи потрібні?

  • письмова заява встановленої форми;
  • свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);
  • паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);
  • квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Міністр юстиції Павло Петренко

 

Оголошення про припинення ведення Міністерством юстиції України та Головними територіальними управліннями юстиції в областях Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення

Відповідно до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство).

До початку ведення Національним агентством Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, на Міністерство юстиції України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171, було покладено повноваження щодо продовження забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та надання інформації з нього згідно з Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженим цією постановою.

01 лютого 2019 року Міністерством юстиції та Національним агентством відповідно до спільного наказу від 16 січня 2019 року № 140/5/4/19 «Про передачу нематеріального активу – бази даних» підписано Акт приймання-передачі нематеріального активу – бази даних «Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення».

У зв’язку з припиненням ведення Міністерством юстиції України та Головними територіальними управліннями юстиції в областях та місті Києві Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, інформуємо державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадян про необхідність в подальшому надсилати запити щодо проведення спеціальної перевірки осіб, які претендують на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливого відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком, наказів про накладання або зняття дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного правопорушення, отримання інформаційних довідок за зверненнями фізичних осіб (уповноважених ними осіб) до Національного агентства.

Про початок ведення Національним агентством Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, буде оголошено на його офіційному веб-сайті за посиланням: https://nazk.gov.ua/ після прийняття рішення Агентством про введення в промислову експлуатацію зазначеного Реєстру.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

В Україні ввели штрафи за булінг

19 січня 2019, в Україні набув чинності закон №2657-VIII щодо протидії булінгу.

Тепер учасники освітнього процесу нестимуть адміністративну відповідальність за діяння, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн. або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн. або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн. або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн. або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

  • пояснення особи, яку притягують до відповідальності;
  • пояснення потерпілого та свідків;
  • висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода);
  • речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого, письмові документи;
  • матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе.

До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.

За даними міжнародних організацій, із булінгом в колі однолітків стикаються близько 67% дітей.

Із будь-яких питань, пов'язаних із захистом прав дітей, діти й дорослі можуть звертатися на Національну дитячу «гарячу» лінію за номерами 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону).

Додамо, що закон №2657-VIII щодо протидії булінгу був прийнятий Верховною радою 18 грудня 2018 року.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь