A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Великогаївська громада
Тернопільська область, Тернопільський район

кінець липня

Спрощена процедура державної реєстрації речових прав у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127 (далі – Порядок). 

Вищезазначеним Порядком передбачено спрощену процедуру державної реєстрації прав на земельну ділянку та державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 року у разі втрати чи пошкодження правовстановлюючих документів.

Пункт 53 Порядку встановлює, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Звертаємо увагу, що державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Отже, дана норма законодавства дає можливість громадянам не подавати копію примірника втраченого чи зіпсованого правовстановлюючого документа, тому що, на сьогоднішній день державним реєстратором самостійно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, для проведення відповідної державної реєстрації права власності.

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області

 

Пане міністре, вітаю Вас! Багато в новинах говорили про те, що після прийняття законів про аліменти сильно зміняться правила про те, як виїхати з дитиною за кордон. Навіть казали, що можна буде поїхати з дитиною на море й тим, хто за рішенням суду живе не з дитиною. Я живу окремо і дуже хотів би знати, які нові правила виїзду і чи можу я поїхати на відпочинок з сином?

Віктор Дубенко

Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини, документ, що підтверджує мету виїзду за кордон, а також взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 місяці, а в разі наявності інвалідності або тяжких захворювань у дитини – за 3 місяці. При перетині кордону пред’явити ці документи співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів, які проживають з дитиною безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання тощо.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. З дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною строком до 1 місяця?

Вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Також слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає. Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду. За скороченою процедурою суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Куди звертитися за більш детальними консультаціями?

Оскільки кожна конкретна справа вимагає індивідуального підходу та ознайомлення з документами, зверніться до одного з бюро чи центрів безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції. Взнати адресу найближчого можна за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

Міністр юстиції України Павло Петренко


 

Адміністративна послуга - заборона вчинення реєстраційних дій

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як дієвий спосіб захисту права власності на нерухоме майно

На сьогодні заборона вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) є дієвим способом захисту права власності на об’єкти нерухомого майна (в тому числі, земельні ділянки, паї) та врегульована статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та пунктом 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами).

Підставою для отримання адміністративної послуги – заборона вчинення реєстраційних дій є заява власника об’єкта нерухомого майна або рішення суду щодо заборони вчинення реєстраційних дій до суб’єкта державної реєстрації, державного реєстратора, фронт-офісу, визначених Законом.

Документи щодо заборони вчинення реєстраційних дій подаються особисто або уповноваженою особою у паперовій формі та їх перелік є вичерпним.

При цьому, відновлення реєстраційних дій здійснюється державним реєстратором шляхом прийняттям рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі:

  • заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав;

  • рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про заборону вчинення реєстраційних дій;

  • якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Зверніть увагу, що враховуючи особливості правового регулювання що закріпленні у частині 7 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України заборона вчинення реєстраційних дій, що виникла на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, припиняється автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.

Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

Важливо, що особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів визначені статтею 31¹ Закону (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»). Згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов’язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, після початку роботи інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій буде в автоматичному порядку направлятись державному реєстратору для його виконання.

Адміністративна послуга – заборона вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно надається безоплатно.

Головне територіальне

управління юстиції у Тернопільській області

 

Пане міністре, я розлучена, на дитину отримую від чоловіка аліменти, але їх ні на що не вистачає. Кажуть, щоб колишній платив на дитину більше, треба підняти мінімальний розмір аліментів. Коли це нарешті відбудеться?

Іванна Рож

На початку липня ми домоглися прийняття в цілому другого пакету законів у рамках проекту Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Прийняті зміни покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих. Нагадаю: Закон вступить в силу через 30 днів після його підписанням Президентом.

Одна з проблем, яка давно хвилювала батьків в усій Україні – маленький мінімальний обсяг аліментів. Це усього близько 900 гривень. Як ви добре розумієте, навіть прогодувати дитину за ці кошти неможливо. Про одяг, навчання, книги чи іграшки мова взагалі не йде.

Тому, серед багатьох новацій, які ми представили на розгляд Парламенту, було збільшення мінімального розміру аліментів.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Водночас, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наразі це буде – 1559 грн для дитини до 6 років, і 1944 грн – для дітей від 6 до 18 років.

А з 1 грудня планується підняття відповідних сум до 1626 грн для дітей менше 6 років, і до 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів.

Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Відповідаю: орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції одержувача аліментів. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

На Мінсоцполітики покладено обов’язок прописати чітку процедуру таких перевірок.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили чималі санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини.

Коли почнуть діяти ці новації?

Закон набуде чинності через 30 днів після того, як його підпише Президент України. Ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом. Тож вже до кінця літа ми почнемо запроваджувати затверджені зміни.

Хочу наголосити, що я вже провів селекторну нараду з нашими органи виконання судових рішень. Вже напрацьовано технологічні карти дій для виконавців. Наше завдання - до моменту початку дії Закону бути на 100% готовими до його повного запровадження.

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом!

 

До уваги землевласників та землекористувачів!

З метою забезпечення захисту аграріїв від спроб рейдерських захоплень землі чи урожаю, швидкого й ефективного реагування на будь-які незаконні дії стосовно протиправного захоплення майна аграріїв, в межах Тернопільської області діє оперативний штаб із забезпечення прав і свобод власників земель чи збіжжя, який створений відповідно до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 11.08.2017 №472-од.

Оперативний штаб працює на постійній основі в режимі оперативного реагування на спроби незаконного захоплення земель або вирощеного урожаю, є діючим та ефективним способом боротьби проти спроб рейдерських захоплень в нашій області та забезпечує реальний захист земель, врожаю та майна.

У разі виникнення ситуації із спроби рейдерського захоплення можна звернутися до оперативного штабу із заявою або за телефонами гарячої лінії:

щоденно (крім вихідних днів) з 09-00 год. до 13-00 год.

з 13-45 год. до 18-00 год.

за наступними номерами телефонів:

(0352) 25 49 38, 067 351 80 89 – перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, член оперативного штабу – Вовк Тетяна Василівна.

067 420 95 72 – завідувач сектору взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, секретар оперативного штабу – Гетьман Людмила Петрівна.

 

Пане міністре, нещодавно Верховна Рада прийняла другий пакет законів щодо прав дітей. Як я зрозуміла, ці закони ще не працюють. Коли вони почнуть працювати та як тоді можна буде виїхати із дитиною за кордон?

Марія Павленко

Як змінилися норми щодо виїзду при наявності боргу зі сплати аліментів?

Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

У новому пакеті ми пішли ще далі.

Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну можна буде, якщо той з батьків, який проживає окремо, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Більше того, ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Розробляючи другий пакет законів ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо. Однак для цього слід виконати певні умови.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною?

Перш за все хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Батько чи матір, які проживають окремо повинні отримати нотаріально посвідчену згоду того з батьків, з ким живе дитина, на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення.

Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали повідомлення про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальні відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

 

На вулицях Тернопільської області проведено флешмоби та вуличні інформування #ЧужихДітейНеБуває

На вулицях міст Тернопільської області 13.07.2018 за участю керівників та працівників головного територіального управління юстиції у Тернопільській області проведено флешмоби та вуличні інформування в рамках реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» та з метою популяризації другого пакету законів, розроблених з ініціативи Міністерства юстиції #ЧужихДітейНеБуває, за який Верховна Рада проголосувала 3 липня 2018 року, норми якого запрацюють вже незабаром, після підпису Законів Президентом та їх публікації.

Громадськість ознайомлювали із Законами, які передбачають посилення відповідальності неплатників аліментів, збільшення мінімального рівня фінансової підтримки дітей, що проживають в неповних сім’ях та запровадження пільг і стимулів для батьків, які сумлінно виконують свій обов’язок у вигляді податкових пільг на інших преференцій.

Також серед новацій:

  • Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу у разі його накопичення більше 1 року.

  • Система автоматизованого арешту коштів боржників.

  • Притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від суспільно корисних робіт.

  • Обов’язок засуджених працювати, щоб забезпечити сплату аліментів.

  • Українці, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців.

  • Звільнення чиновників, які мають заборгованість більше 12 місяців.

  • Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять аліменти дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

Під час заходу розповсюджувалися Інформаційні видання Міністерства юстиції України «Юстиція відкрита для людей», інформаційні листівки та буклети.

#МінЮст

#ЧужихДітейНеБуває

#ВідповідальнеБатьківство

#ЗаплатиАліменти

#СКАЗАНО_ЗРОБЛЕНО

#ПЕРЕМОГА

 

Протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як складова реформи Європейського суду з прав людини

20 червня 2014 року Україною як державою-учасницею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) підписано Протокол №16 до Конвенції, який було ратифіковано лише у жовтні 2017 року на підставі Закону України «Про ратифікацію Протоколів № 15 та № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 05 жовтня 2017 року № 2156-VIII.

Протокол № 16 закріплює право вищої судової установи відповідної Високої Договірної Сторони звертатися до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) за наданням консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або Протоколами до неї. При цьому консультативний висновок може запитуватися лише відносно судової справи, яка перебуває у провадженні національного суду. А в самому запиті мають бути описані юридичні та фактичні обставини справи, та вказана причина запиту.

Найвищою судовою установою, яка може звертатися до ЄСПЛ в Україні визначено Верховний Суд.

Питання про необхідність видання консультативного висновку вирішує колегія у складі п’яти суддів Великої Палати ЄСПЛ. Водночас Комісар Ради Європи з прав людини та Висока Договірна Сторона, судова установа якої звернулася із запитом, мають право подавати письмові зауваження і брати участь у слуханнях щодо розгляду запиту. Голова ЄСПЛ також може запропонувати будь-якій іншій державі або особі подати письмові зауваження або взяти участь у слуханні (ст. 3 Протоколу № 16).

Статтею 5 Протоколу № 16 закріплено норму за якою консультативні висновки ЄСПЛ не мають обов’язкової сили, а відтак вони швидше за все матимуть рекомендаційний, дорадчий характер.

Слід відмітити, що Протокол № 16 до Конвенції вступає в дію 01 серпня 2018 року, що надасть можливість звертатися до ЄСПЛ стосовно надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї.

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області

 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь