A A A K K K
для людей із порушенням зору
Великогаївська громада
Тернопільська область, Тернопільський район

липень 2018 року

МІН’ЮСТ ВИПУСТИВ ВІДЕОРОЛИК ПРО ГРОШОВУ ОЦІНКУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» презентувало п’ятий відеоролик із серії інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Новий випуск присвячений грошовій оцінці земельних ділянок.

Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною та експертною. У відеоролику особлива увага приділяється нормативній, оскільки саме до неї застосовується індексація.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У відеоролику наші фахівці дадуть відповіді на питання:

на якій підставі може проводитися грошова оцінка земельних ділянок;

для чого використовується коефіцієнт індексації та який порядок його визначення;

у яких формах може сплачуватися орендна плата;

які наслідки має невчасна сплата орендної плати

що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним.

Мін’юст нагадує: відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). При цьому розмір земельної плати має бути не нижчим 3% вартості землі на рік.

Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=f8FEvCX3Hc0


Павле Дмитровичу, хочу одружитися зі своєю дівчиною за скороченою процедурою. Скажіть, що нам для цього потрібно і де це можна зробити?

Іван Нестеренко

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою може створити сім’ю.

А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись будь-якого органу ДРАЦС.

При цьому, не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на початок липня року було проведено 35 535 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 67 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу!» необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України - minjust.gov.ua

Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!

Міністр юстиції України Павло Петренко

Істотні умови договору оренди землі

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умови договору оренди землі є:

- об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови, зокрема порядок виконання зобовязань сторін, порядок страхування обєкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення обєкта оренди, та обставини, які можуть вплинути на зміну або припинення дії договору.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Разом з тим, при передачі в оренду, зокрема, земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі не може бути меншим як 7 років, а якщо для таких самих цілей передаються земельні ділянки  меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація – не менше як 10 років.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Проте необхідно також враховувати, що відповідно до статті 1 Указу Президента України від 02.02.2002 № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» розмір орендної плати не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

Особливості виконання Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року

Нормативно-правовим документом, що регулює стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання за кордоном є Конвенція про стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (далі – Конвенція). Для України Конвенція набула чинності з 01.11.2013 року.

 Положення Конвенції застосовуються в Україні до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, яка не досягла 18 років. До зобов’язань про стягнення утримання з батьків на повнолітніх непрацездатних дочку, сина; з батьків на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років; з повнолітніх дочки, сина на непрацездатних батьків; з баби, діда на внуків, які не досягли повноліття; з повнолітніх внуків, правнуків на непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда; з повнолітніх братів, сестер на братів, сестер, які не досягли повноліття, та непрацездатних повнолітніх братів і сестер; з мачухи, вітчима на падчерку, пасинка, які не досягли повноліття; з повнолітніх падчерки, пасинка на непрацездатних мачуху, вітчима в Україні застосовуються лише положення розділів V «Визнання і виконання» та VIII «Загальні положення» Конвенції.

Виконання обов'язків, покладених Конвенцією на центральний орган згідно з пунктом 1статті 4 Конвенції, в Україні забезпечує Міністерство юстиції України.

Міністерство юстиції України як центральний орган забезпечує виконання функцій, передбачених статтями 5, 6 Конвенції, і з цією метою:

 1) здійснює співробітництво з центральними органами інших Договірних держав, сприяє співробітництву між компетентними органами України з метою досягнення цілей Конвенції;

 2) передає до центральних органів Договірних держав та отримує від них заяви, передбачені статтею 10 Конвенції;

 3) уживає необхідних заходів стосовно заяв, передбачених статтею 10 Конвенції, зокрема:

 - одержує від Державної міграційної служби України наявну інформацію про місце реєстрації боржника або кредитора, що міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі;

 - одержує від виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, інформацію про місце реєстрації боржника, що міститься у реєстрі територіальної громади;

 - одержує від Міністерства соціальної політики України інформацію щодо призначення державних соціальних допомог боржнику або кредитору чи взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи боржника або кредитора;

 - одержує від Державної фіскальної служби України інформацію про доходи боржника або кредитора;

 - на підставі довіреності, наданої боржником або кредитором, одержує від суду текст судового рішення;

 - одержує інформацію про наявність речових прав боржника або кредитора, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

 - одержує від Міністерства внутрішніх справ України інформацію про наявність транспортних засобів, зареєстрованих на боржника чи кредитора, відповідно до Порядку доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адвокатів, нотаріусів до Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 260;

 - забезпечує примусове виконання рішень про стягнення аліментів на утримання;

 - у межах компетенції вживає інших заходів, необхідних для забезпечення реалізації прав заявника, що випливають з відповідної заяви;

 4) із заявниками, які знаходяться в Україні, спілкується безпосередньо або доручає головним територіальним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. Із заявниками, які знаходяться за кордоном, спілкується через центральний орган запитуючої держави;

 5) у разі необхідності погоджує з центральними органами інших Договірних держав в окремих випадках або в цілому можливість здійснення в Україні перекладу заяв, що надходять від них відповідно до розділу ІІІ Конвенції, українською мовою та порядок покриття витрат за здійснення перекладу;

 6) з метою забезпечення здійснення представництва в судах інтересів заявника, який має право на безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених Конвенцією та Законом України «Про безоплатну правову допомогу», передає заяву з додатками, в тому числі документи та інформацію до Координаційного центру з надання правової допомоги.

 Статтею 10 Конвенції встановлено категорії заяв, що є доступними для кредитора (особа, якій утримання заборгували або передбачається, що заборгували в запитуючій державі) для одержання утримання згідно із цією Конвенцією:

a) визнання або визнання та виконання рішення;

 b) виконання рішення, прийнятого або визнаного в запитуваній державі;

 c) винесення рішення в запитуваній державі у випадках, коли рішення відсутнє, у тому числі у випадках, коли є необхідним установлення батьківства;

 d) винесення рішення в запитуваній державі у випадках, коли визнання та виконання рішення є неможливим або у визнанні та виконанні відмовлено у зв'язку з недостатністю підстав для визнання та виконання згідно зі статтею 20 Конвенції, або з підстав, зазначених у підпунктах "b" або "e" статті 22 Конвенції;

 e) зміна рішення, винесеного в запитуваній державі;

 f) зміна рішення, винесеного в державі, іншій, ніж запитувана держава.

 Також встановлено категорії заяв, що є доступними в запитуючій державі боржнику (особа, яка утримання заборгувала або передбачається, що заборгувала), стосовно якого винесено рішення про стягнення утримання:

 a) визнання рішення або еквівалентна процедура, що призводить до зупинення чи обмеження виконання попереднього рішення в запитуваній державі;

 b) зміна рішення, винесеного в запитуваній державі;

 c) зміна рішення, винесеного в державі, іншій, ніж запитувана держава.

Відповідно до ст. 11 Конвенції, усі заяви відповідно до статті 10 Конвенції, як мінімум, повинні містити:

 a) виклад суті заяви або заяв;

 b) ім'я та контактну інформацію, у тому числі адресу та дату народження заявника;

 c) ім'я та, якщо відомо, адресу та дату народження відповідача;

 d) ім'я та дату народження будь-якої особи, для якої запитується утримання;

 e) підстави, на яких ґрунтується заява;

 f) у заяві кредитора - інформацію стосовно того, куди повинні надсилатися або перераховуватися електронним способом суми утримання;

 g) за винятком заяви відповідно до підпункту "a" пункту 1 та підпункту "a" пункту 2 статті 10 Конвенції, будь-яку інформацію або документ, зазначені в заяві запитуваної держави відповідно до статті 63 Конвенції;

 h) ім'я та контактну інформацію особи або підрозділу центрального органу запитуючої держави, які відповідальні за опрацювання заяви.

 У відповідних випадках і настільки, наскільки це є відомим, заява додатково повинна містити, зокрема:

 a) фінансове становище кредитора;

 b) фінансове становище боржника, у тому числі ім'я та адресу роботодавця боржника та характер і місцезнаходження активів боржника;

 c) будь-яку іншу інформацію, що може сприяти розшукові відповідача.

 До заяви додається будь-яка необхідна підтверджувальна інформація або документація, у тому числі документація стосовно права заявника на безоплатну правову допомогу. У разі подачі заяв згідно з підпунктом "a" пункту 1 та підпунктом "a" пункту 2 статті 10 Конвенції до заяви додаються лише документи, перелічені в статті 25 Конвенції. Заява згідно зі статтею 10 може бути подана у формі, рекомендованій та опублікованій Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

 

Порядок скасування у Державному реєстрі речових

прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію

права оренди земельної ділянки

Відповідно до пункту 9) частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами) (далі – Закон) однією з підстав державної реєстрації права власності та інших речових прав є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Статтею 31ˡ Закону передбачено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Підпунктом 1) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10.2016 № 1666-VIII врегульовано, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

 Як передбачено пунктами 7, 9 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі – Порядок), для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, або копії документів, оформлені відповідно до законодавства (належним чином оформлену копію рішення суду), та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

У разі коли особа, речові права, обтяження речових прав якої підлягають державній реєстрації, звільнена від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, нею пред’являється документ, що підтверджує право на звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

 Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

У разі подання заяви уповноваженою на те особою, нею пред’являється документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Звертаємо увагу, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 22 Закону) .

 Згідно підпунктів 13.6., 13.7. пункту 13 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 № 173, копії судових рішень, що набрали законної сили, мають бути підписані відповідальним працівником (особою) суду та суддею, а також скріплені відбитком гербової печатки суду.

 На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

Якщо копія судового рішення складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на п'ять проколів, а на зворотному боці останнього аркуша - скріплена підписом судді, працівника апарату суду, засвідчена відбитком гербової печатки суду, із зазначенням кількості зшитих аркушів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 26 Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

З огляду на зазначене, з метою скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки необхідно звернутися до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах Тернопільської області, подавши документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати, та належним чином оформлену копію рішення суду.

Інформація про перелік суб’єктів державної реєстрації Тернопільської області, які уповноважені на вчинення реєстраційних дій, знаходиться в рубриці «Управління державної реєстрації» за посиланням: http://terjust.gov.ua.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

 

Пане міністре, на жаль, чоловік підіймає на мене руку. По допомогу не маю до кого звернутись. Боюсь, що може побити й дитину. Що робити? До кого звертатися?

Ірина Бусол

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Як довго розглядаються заяви?

 У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам, забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Міністр юстиції України Павло Петренко

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь