червень 2018 року
Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?
Іван Степанюк
Кому надається допомога по безробіттю?
Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.
На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.
Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.
Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.
Посилання ви зараз бачите на екрані.
Як визначається розмір допомоги по безробіттю?
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:
-
до 2 років - 50 відсотків;
-
від 2 до 6 років - 55 відсотків;
-
від 6 до 10 років - 60 відсотків;
-
понад 10 років - 70 відсотків.
-
мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн
Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:
-
перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
-
протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
-
у подальшому - 70 відсотків.
Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).
Який строк надання допомоги по безробіттю?
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.
А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.
Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) - не може перевищувати 720 календарних днів.
Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;
2) встановлення факту зайнятості особи;
3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.
У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.
Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Міністр юстиції України Павло Петренко
Семінар для безробітних – ефективний метод взаємодії з громадськістю
Спеціалісти Тернопільського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Тернопільської області систематично долучаються до проведення лекцій для безробітних щодо легальної зайнятості в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості.
Начальник об’єднаного управління Тетяна Глух ознайомила присутніх з негативними наслідками отримання заробітної плати «в конверті». Фахівець пояснила, як залежить страховий стаж від сплати страхових внесків, наголосила на відповідальності роботодавців за порушення трудового законодавства та допущення працівників до роботи без належного оформлення.
Присутні цікавилися питаннями щодо віку виходу на пенсію та обчислення розміру пенсії залежно від напрацьованого страхового стажу.
Також учасникам заходу Тетяна Григорівна повідомила, що кожен може контролювати розмір пенсії та особисті дані з реєстру застрахованих осіб за допомогою Веб-порталу електронних послуг Пенсійного Фонду України.
Юлія Талалай
Головний спеціаліст з питань організаційно-інформаційної роботи
ТО УПФУ Тернопільської області
Україна ратифікувала зміни до
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
20 червня 2014 року Україною як державою-учасницею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) підписано Протоколи №15 до Конвенції, який було ратифіковано лише у жовтні 2017 року на підставі Закону України «Про ратифікацію Протоколів № 15 та № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 05 жовтня 2017 року № 2156-VIII.
Протоколи № 15 спрямований на вирішення проблеми «перевантаженості» Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), підвищення якості його роботи та посилення субсидіарної ролі системи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Основні зміни, які закріплені Протоколом № 15 стосуються наступного:
1. Встановлено, що Високі Договірні Сторони, відповідно до принципу субсидіарності, несуть основну відповідальність за забезпечення прав і свобод, визначених у цій Конвенції та протоколах до неї, користуються при цьому свободою розсуду, яка є предметом юрисдикції Європейського суду з прав людини, створеного цією Конвенцією, щодо здійснення нагляду. Тобто основна відповідальність за забезпечення прав і свобод лежить на державі, яка зі свого боку, користується свободою розсуду при їх забезпеченні, а нагляд за забезпеченням прав і свобод має субсидіарний характер. Запровадження принципу субсидіарності в основний текст Конвенції, по суті, реалізує його юридичне закріплення в якості базового принципу, яким керується ЄСПЛ у своїй повсякденній практичній діяльності з перших років свого існування.
2. Встановлено вікові обмеження щодо кандидатів в судді які подаються за списками Високими Договірними Сторонами. Зокрема, вік кандидатів повинен бути менше 65 років на день звернення Парламентської асамблеї за списком з трьох кандидатів відповідно до статті 22 Конвенції, тобто при виборі суддів Парламентською Асамблеєю від кожної Високої Договірної Сторони більшістю поданих голосів за списком з трьох кандидатів, запропонованих відповідною Високою Договірною Стороною, вік кандидата не може перевищувати 65 років (статті 21, 22 Конвенції), при цьому скасовується норма пункту 2 статті 23 Конвенції за якою строк повноважень суддів спливає, коли вони досягають 70-річного віку, що є логічним виходячи із змісту внесених змін.
3. Скорочено строки подання заяви до ЄСПЛ з шести до чотирьох місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні (ч. 1 ст. 35 Конвенції).
4. Виключається право сторін заперечувати проти рішення Палати відмовитися від розгляду справи на користь Великої палати, якщо справа порушує істотні питання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї або якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може мати наслідком несумісність із рішенням, постановленим Судом раніше (ст. 30 Конвенції).
5. Виключається застереження щодо однієї з умов неприйнятності скарги відносно суттєвої шкоди. Так, якщо раніше ЄПСЛ не міг оголосити заяву неприйнятною у випадку, якщо заявник не зазнав суттєвої шкоди тільки у разі: 1) якщо повага до прав людини вимагає розгляду заяви по суті; 2) якщо її не було належним чином розглянуто національним судом, то з набранням чинності Протоколом № 15 другий виняток виключається з Конвенції.
Однак, відповідно до статті 7 Протоколу № 15, він набере чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку від дати, коли всі держави-сторони Конвенції висловлять свою згоду на обов’язковість для них цього Протоколу. Станом на 20.06.2018 лише 4-ри держав-учасниць не ратифікували даний Протокол.
При цьому, стосовно зміни строків звернення до ЄСПЛ, то відповідно до частини 3 статті 8 Протоколу № 15 зазначена норма набирає чинності після закінчення шести місяців з дати набрання чинності самим Протоколом.
Відтак, зміни визначенні Протоколом № 15 до Конвенції Високими Договірними Сторонами на даний момент не застосовується.
Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і носить інформаційний характер.
Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області
Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?
Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.
Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?
Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Що потрібно для позбавлення батьківських прав?
Для позбавлення батьківських прав необхідно:
-
встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
-
звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
-
звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.
Хто може звернутися до суду?
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:
-
одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
-
закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
-
органу опіки та піклування;
-
прокурора;
-
самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.
При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.
Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?
1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);
2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);
3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;
6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).
Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.
Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?
Консультацію з цих питань Ви можете отримати у Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 25-49-38, 52-90-81, 52-30-92 та у службі у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 52-63-63, 52-21-81.
Міністр юстиції України Павло Петренко
17 червня 2018 року набирає чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
Верховна Рада прийняла Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275-VIII від 06.02.2018 року.
Законом встановлюються положення, які дозволять покращити умови діяльності товариств з додатковою та обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ), їх внутрішнього управління та розвитку.
Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 17 червня 2018 року, крім частини другої статті 23 Закону щодо переходу частки ТОВ до спадкоємця, яка набирає чинності через один рік з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно, втрачає чинність Закон України «Про господарські товариства» у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
Основними новаціями Закону є те, що кількість учасників ТОВ не обмежується. Запроваджується новий для України інструмент корпоративного договору, який у міжнародній практиці відомий під назвою «shareholder agreement». Укладення корпоративного договору забезпечить учасникам товариств з обмеженою відповідальністю значний простір для врегулювання своїх відносин за допомогою договорів, зазначивши, що він стосується здійснення повноважень учасників. Конфлікт між правом учасника вільно використовувати свій голос та необхідністю забезпечити виконання зобов‘язань за договором пропонується вирішити, встановивши можливість забезпечувати виконання зобов’язань за такими договорами неустойкою. Вимога безвідплатності договору має зменшити ризики захоплення контролю над товариством та змови окремих груп учасників проти інших. Учасники – сторони такого договору, вільні самостійно визначати строк його дії.
Із змісту статті 7 вбачається чітке відмежування предмету корпоративного договору від предмету закону і статуту. У законі і статуті можуть бути встановлені певні повноваження учасників, а у корпоративному договорі – зобов’язання сторін про їх реалізацію певним чином.
За Законом з переліку відомостей, що підлягають обов‘язковому закріпленню в статуті, виключено інформацію про розмір статутного капіталу та перелік учасників товариства. Замість включення відомостей про статутний капітал та учасників до статуту проектом передбачено відображення цих відомостей у Єдиному державному реєстрі та чіткі правила, що захищають права всіх заінтересованих осіб. Також у статуті не потрібно буде зазначати місцезнаходження ТОВ.
Законом встановлено загальне правило про внесення учасниками вкладів не пізніше 6 місяців з дня державної реєстрації товариства. Це правило враховує випадки, коли, наприклад, учасники зобов’язуються внести майно, яке не може бути внесено зразу, або коли таке внесення є недоцільним. До таких випадків відноситься, наприклад, внесення учасником необхідної товариству для виробництва сировини, яка виробляється цим учасником, постачання енергоресурсів; передання учасником у якості внеску товарів, що ним виробляються, оптовими партіями для продажу товариством вроздріб тощо. Водночас, враховуючи, що товариство створюється за одностайним рішенням учасників, передбачено, що вони можуть встановити у статуті менший строк внесення вкладів. При цьому за порушення строків внесення вкладу у учасника ТОВ можуть вилучити частку, який прострочив її оплату. При цьому у разі часткового внесення вкладу на розсуд товариства вирішується питання про те, чи буде учасник позбавлений участі в товаристві зовсім, чи його частка буде зменшена до розміру внесеної частини вкладу. Встановлюється заборона на збільшення розміру статутного капіталу до повної оплати учасниками внесків та незмінність пропорцій часток учасників при збільшенні розміру статутного капіталу без залучення додаткових внесків (тобто за рахунок нерозподіленого прибутку товариства) та при зменшенні розміру статутного капіталу за рішенням товариства співвідношення розмірів часток учасників у статутному капіталі не змінюється.
Законом передбачається кардинальне вдосконалення механізму виключення учасника з товариства – виключення несправного учасника здійснюється в судовому порядку. Учасники ТОВ, вартість часток яких у сукупності складає не менше 10 відсотків статутного капіталу ТОВ, матимуть право звернутися до суду з вимогою про виключення учасника з ТОВ в судовому порядку, якщо дії чи бездіяльність учасника унеможливлюють діяльність товариства або суттєво їй заважають. Також передбачається можливість зазначити в статуті й інші підстави для виключення.
Очікується, що новий Закон про ТОВ сприятиме залученню прямих іноземних інвестицій, створить передумови для створення нових та розвитку існуючих підприємств, збільшить надійність захисту прав власності та забезпечить учасників ефективними механізмами запобігання та вирішення корпоративних конфліктів.
Головне територіальне управління
юстиції у Тернопільській області
ПАВЛО ПЕТРЕНКО: ДЕРЖАВА НЕ МОЖЕ ДОПУСТИТИ, ЩОБ БАТЬКИ ЗАБУВАЛИ ПРО РІДНИХ ДІТЕЙ
На державу покладений обов’язок захищати права всіх своїх громадян – як дорослих, так і дітей. Тому представники влади мають зробити усе можливе, щоб на законодавчому рівні не допускати навіть можливості того, щоб батьки забували про своїх дітей. Про це сьогодні під час виступу у Верховні Раді у рамках години запитань до Уряду повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.
«Обов’язок держави – захист прав кожного громадянина. І ми не можемо допустити, щоб батьки забували про своїх дітей. Наше спільне з вами завдання – примусити горе-батька чи -матір виконувати свій найголовніший обов’язок – дбати про власних нащадків», – заявив очільник Мін’юсту.
Він поінформував народних депутатів, що вже готовий до другого читання пакет законів у рамках ініціатив Міністерства юстиції#ЧужихДітейНеБуває.
«З одного боку, ми передбачили справді серйозні санкції для батьків – як чоловіків, так і жінок – які забули про власних нащадків. При цьому ми усвідомили: наше завдання – не лише стимулювати неплатників аліментів, але й розвивати інститут відповідального батьківства та допомагати добросовісним батькам. Саме тому ми передбачили реальні стимули для тих батьків, які дбають про своїх нащадків», – наголосив Міністр юстиції.
Він звернув увагу на те, що на засіданні профільного комітету тривали серйозні фахові дискусії щодо положень законів. Адже найважливішим завданням при підготовці документів до другого читання був пошук оптимальних рішень, які захищали б права і дитини, і того з батьків, з ким проживає дитина, і того з батьків, хто живе окремо від родини.
«Ми розвіяли кожен міф, який з’явився навколо прийнятих у першому читанні законопроектів. Ми прийняли слушні та конструктивні зауваження депутатів. Я хочу подякувати усім депутатам, які запропонували свої правки. Адже саме в дискусії за кожною з правок нам разом вдалося відшліфувати запропоновані ініціативи», – зазначив Павло Петренко.
Він нагадав: минулого року був прийнятий перший пакет новацій, спрямованих на посилення відповідальності батьків, які ухиляються від сплати аліментів.
«Ми отримали приголомшливий результат. Завдяки запровадженим засобам впливу, з початку цього року виконавці Мін’юсту повернули дітям 1,6 млрд грн заборгованих горе-батьком або горе-матір’ю аліментів. Це на 70% більше, ніж за такий самий період 2017 року, коли було стягнено 918 млн грн.», – додав очільник Мін’юсту.
Він закликав народних обранців підтримати ініціативи, спрямовані на захист найменших громадян України.
«Від імені всіх батьків, які самостійно виховують дітей, від імені маленьких українців, які потребують захисту, я звертаюсь до кожного з вас, шановні народні депутати, з проханням відкинути будь-які політичні мотиви та усвідомити, що пакет законів #ЧужихДітейНеБуває – це захист прав мільйонів українських дітей. І це – головна причина, чому ці закони мають бути проголосовані. Країна, яка не дбає про дітей – не має майбутнього!» – резюмував Павло Петренко.
Як зазначалося раніше, запропонований пакет законодавчих змін у рамках реалізації проекту Міністерства юстиції #ЧужихДітейНеБуває передбачає:
-
Збільшення мінімальної суми аліментів на утримання дитини.
-
Запровадження системи фінансових санкцій для тих батьків, які не сплачують аліменти своїй дитині більше року – від 20% до 50% від суми боргу.
-
Запровадження системи автоматизованого арешту коштів боржників.
-
Притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від суспільно корисних робіт.
-
Українці, які хочуть увійти до складу Кабінету міністрів, зайняти посади заступників міністра чи посади категорії “А” та “Б”, стати прокурором, керівником НАБУ чи членом НАЗК повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців. Якщо заборгованість чиновника перевищить 12 місяців – це буде підставою для звільнення.
-
Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних “горе” батька або матері у випадку несплати аліментів понад 3 роки.
-
Усі обмеження першого пакету застосовуватимуться до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям навіть 3 місяці.
-
Податкові пільги для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які інші секції.
-
Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.
МІН’ЮСТ ЗАПУСТИВ СЕРІЮ ІНФОРМАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНИХ РОЛИКІВ «ЗНАЙ СВОЄ ПРАВО НА ЗЕМЛЮ»
В рамках правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи – розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.
Ініціатива є продовженням розпочатої в рамках проекту ««Я МАЮ ПРАВО!» у 2017 році кампанії щодо захисту земельних прав, в тому числі регулювання орендних відносин та протидії аграрному рейдерству. Нагадаємо з серпня по листопад 2017-го у всіх областях України працювали антирейдерські аграрні штаби створені за ініціативою Мін’юсту. Результатами їх діяльності стали 17 порушених кримінальних справ. Окрім того, 15 тисяч громадян отримали юридичні консультації у мобільних точках доступу. У квітні цього року робота штабів була відновлена і тепер вони працюватимуть безстроково.
У відеороликах розглядатимуться ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.
Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти нададуть вичерпні відповіді по кожній з тем земельних правовідносин, роз’яснять, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення земельних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.
Перший презентований відеоролик стосується порядку отримання земельних ділянок учасниками АТО. У відеоролику висвітлені такі питання:
-
норми законодавства, які регулюють порядок першочергового отримання ділянок учасниками АТО для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;
-
умови надання у власність земельних ділянок учасникам АТО;
-
встановлені розміри земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам України (у тому числі учасникам АТО) із земель державної або комунальної власності.
Також наші фахівці детально роз’яснять кожен з кроків, які необхідно здійснити учасникам АТО для отримання земельної ділянки – від подання документів до державної реєстрації прав на нерухоме майно. Зокрема, наведено вичерпний перелік документів, які учасникам АТО, зацікавленим в одержанні земельних ділянок у власність, потрібно подати до уповноважених органів, пояснено, як відбувається подача заявки на землю, хто виносить рішення про виділення землі тощо.
Переглянути відеоролик та ознайомитися з детальною інформацією можна за посиланням: https://youtu.be/vhymEeX_FX8.
Павле Дмитровичу, моя дружина за місяць має народити. Підкажіть, яка процедура реєстрації дитини після народження і на що треба звернути особливу увагу?
Що потрібно зробити після народження дитини?
Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.
Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.
Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.
Як визначається походження дитини?
Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Які документи потрібні для реєстрації народження?
Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:
-
паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;
-
документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
-
паспорти батьків або одного з них;
-
документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері)
-
За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.
Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?
При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.
Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.
По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.
Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?
З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.
Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).
Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?
За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.
Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?
Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).
Міністр юстиції України Павло Петренко
Пане Міністре, доброго дня! Я плачу чималі гроші на дитину. Їх більш ніж вистачає на дитину. Тепер ще й кажуть, що мене примусять платити ще більше, бо збільшиться розмір аліментів. Я й так не зовсім розумію, куди моя колишня їх витрачає і чи на дитину вони йдуть. А тепер, що виходить, вона житиме за мій рахунок?
Степан Любенчук
Які санкції передбачає другий пакет законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває?
У травні цього року Міністерство юстиції домоглося прийняття народними депутатами у першому читанні другого пакету законів у рамках ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.
Запропоновані новели були напрацьовані за результатами реалізації першого пакету змін, які почали діяти в лютому. Ми виявили додаткові шпарини, якими користуються горе-батьки – як татусі, так і матері - щоб не забезпечувати власних дітей.
Дійсно, з одного боку другий пакет робить життя боржників зі сплати аліментів ще складнішим. З іншого боку - ми посилюємо захист матеріального стану дитини та вводимо реальну систему стимулів для тих, хто дбає про найменших українців.
Ось кілька основних новацій прийнятих законопроектів:
-
Система додаткових фінансових санкцій для неплатників у розмірі від 20% до 50% від суми боргу (в залежності від строку заборгованості).
-
Система автоматизованого арешту коштів осіб, які мають борги зі сплати аліментів.
-
Притягнення до кримінальної відповідальності громадян, які ухиляються від суспільно корисних осіб.
-
Обов’язок засуджених до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, працювати на місцях і роботах, визначених адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.
-
Особи, які можуть бути членами Кабінету Міністрів України, заступниками міністра, громадяни України, які бажають займати посади державної служби категорії «А» або «Б», а також які матимуть намір зареєструватися кандидатами у народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатами на посади сільського, селищного, міського голови, старости, подаватимуть заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини понад шість місяців.
-
Звільнення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» або «Б», депутатів місцевих рад (за рішенням відповідних рад) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 12 місяців.
-
Звільнення дітей від обов’язку утримувати непрацездатних батьків, які не платили аліменти понад 3 роки.
-
Застосування обмежень першого пакету до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.
-
Запровадження мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
-
Пільги та преференції для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов’язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які ніші секції.
-
Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях.
Чи не призведе зростання аліментів до збагачення того з батьків, з ким живе дитина?
Хочу одразу сказати, що вже в день голосування почали з’являтися різного роду міфи й «страшилки». Вони мають одну мету – задурити людям голови і примусити їх повірити, що ці законопроекти – це щось страшне. А значить – домогтися неприйняття даного пакету ініціатив.
Наголошую, що ніяких інших цілей, окрім захисту прав найменших українців, які залишилися без повноцінної фінансової батьківської підтримки, ми не переслідуємо.
Я постійно чую, що збільшення мінімального розміру аліментів призведе до їхнього нецільового використання. Це – неправда.
Так, ми пропонуємо запровадити мінімальний рекомендований розмір аліментів, що становитиме розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (зокрема, з 1 січня 2018 року для дітей віком від 6 до 18 років цей розмір становить 1860 грн.), який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. На сьогодні мінімальний розмір аліментів становить близько 900 гривень. Думаю, всі були в магазині й бачили скільки коштує їжа, скільки коштують іграшки та одежа для дітей, скільки треба витратити, щоб купити дитині книжки та шкільне приладдя. Невже комусь може прийти в голову, що з такими цінами можна дуже збагатитися за 900 гривень?
Ми піднімаємо лише рекомендований розмір аліментів для дитини. Всі, хто платили достатні для утримання малюка суми, не відчують цього підвищення.
З іншого боку - нині цільове використання сплачених аліментів перевіряється органом опіки та піклування за заявою платника аліментів або за власною ініціативою (відповідно до статті 186 Сімейного кодексу).
Зараз ця процедура недосконала. Ми врахували це в законопроектах і пропонуємо вдосконалити існуючі підходи та прописати чіткіший порядок перевірки органом опіки та піклування цільового використання сплачених аліментів.
Які ще міфи розповсюджуються?
Чого тільки не вигадують боржники, щоб не платити дітям. Серед поширених міфів також те, що законом санкції застосовуються лише до чоловіків для їхнього «переслідування та залякування».
Це так само неправда, адже передбачені санкції застосовуються до всіх боржників з виплати аліментів – чоловіків та жінок в однаковій мірі. Жодного поділу за ознакою статі ми не допускатимемо.
Одним із найбільш поширених міфів якраз є те, що, мовляв, одним із законопроектів передбачене блокування коштів на рахунках одного з батьків застосовуватиметься за наявності будь-яких боргів.
Що ж говорить законопроект насправді? Автоматизований арешт коштів боржника передбачений лише у випадку боргів зі сплати аліментів. Жодних інших варіантів прийняті документи не передбачають.
Мабуть найбільш смішний і безглуздий міф – передбачені законопроектом санкції призведуть до зменшення кількості українців, які бажають укласти шлюб та створити повноцінну родину. Навіть не знаю, яким чином це пов’язане. Єдине, що можу сказати, передбачені санкції забезпечать більш відповідальне ставлення до батьківства та інституту сім’ї.
Міністр юстиції України Павло Петренко