грудень 2018 року

Особливості виконання судових доручень

закордонними дипломатичними установами України

Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.

Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.

Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи.

 Головне територіальне управління

юстиції  у Тернопільській області   

 Пане Міністре, вже декілька місяців шукаю роботу але нещастить. Чи маю я право на допомогу по безробіттю та як її отримати?

Володимир Гречко

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини. На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості: https://www.dcz.gov.u

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

• до 2 років - 50 %;

• від 2 до 6 років - 55 %;

• від 6 до 10 років - 60 %;

• понад 10 років - 70 %.

• з 1 грудня мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1630 грн.

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

• перші 90 календарних днів - 100 %;

• протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

• у подальшому - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Який порядок виплати допомоги по безробіттю?

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється з урахуванням рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день відвідування центру зайнятості, що входить до визначеного періоду виплати.

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного, особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800)213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Міністр юстиції Павло Петренко

Пане Міністре, звертають до Вас за порадою. Я інвалід ІІ групи, нещодавно була звільнена з роботи із причини встановлення групи інвалідності та відсутності вакансії для осіб з обмеженими можливостями на підприємстві. На мою думку таке звільнення є незаконним. Дуже прошу, порадьте, що мені робити та чи дійсно були підстави для мого звільнення? Дякую.

Усі люди є рівними у своїх правах. А це означає, що жодна людина не може стати жертвою будь-яких обмежень.

Держава гарантує усім без винятку людям, і особам з інвалідністю в тому числі, всі соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи, закріплені у Конституції, законах чи міжнародних договорах, які ратифіковані Верховною Радою.

Коли роботодавець може звільнити працівника?

Роботодавець має право звільнити працівника лише у разі його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Факт встановлення інвалідності не може бути підставою для звільнення.

Що передбачено законодавством?

Чинне законодавство гарантує громадянам з інвалідністю право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Які обов’язки мають працедавці?

Компанії, організації чи будь-які інші працедавці, які використовують найманих працівників, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця.

Так, законодавством встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Якщо в компанії чи на підприємстві працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.

Що робити якщо особа з інвалідністю не має змоги працювати на підприємстві?

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати, Державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

В окремих випадках на власника підприємства, установи чи організації покладається обов’язок організувати професійне навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до медичних рекомендацій.

Особи з інвалідністю мають право на встановлення неповного робочого дня або неповного робочого тижня та на створення належних умов праці.

Що забороняється?

Перш за все, забороняється відмова від укладання трудового договору або просування по службі, звільнення за ініціативи адміністрації, переведення на іншу роботу без згоди працівника з мотивів інвалідності.

Винятком тут може бути лише наявність висновку Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про те, що стан здоров’я особи перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує її здоров’ю та безпеці інших осіб.

Також забороняється залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт і будь-яка дискримінація за ознакою інвалідності.

Яку відповідальність несе роботодавець у випадку незаконного звільнення особи з інвалідністю?

Щонайменше – накладення штрафу за порушення законодавства про працю. Також порушення трудових прав громадян, у тому числі через дискримінацію за ознакою інвалідності, може бути підставою для відкриття кримінального провадження.

Як захистити себе?

Захист прав свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю відбувається в судовому порядку. Якщо судом буде встановлено факт незаконного звільнення з роботи, всі кошти, які особа недоотримала, будуть сплачені роботодавцем на користь працівника за той період часу коли він був незаконно звільнений, заробітна плата буде нарахована у повному обсязі та стягнена за вимушений прогул.

Громадянин також має право в судовому порядку оскаржувати висновок МСЕК про визнання чи не визнання його особою з інвалідністю.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Міністр юстиції Павло Петренко

Змінено формуляр звернення до Європейського суду з прав людини

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) оприлюднив новий формуляр заяви зі змінами, які стосуються електронного спілкування між представником і Судом (використання системи eComms).

eComms – це інструмент, який дозволяє представникам заявників спілкуватися з Судом електронними засобами. Цей спосіб надсилання та отримання документів в електронному вигляді може бути запроваджений за ініціативою Суду лише на процедурному етапі комунікації, тобто, коли про заяву було повідомлено уряду-відповідачу та коли необхідно надати свої зауваження.

Оновлення розміщено на сторінках 3 і 4 формуляру заяви, відповідно змінилася нумерація пунктів, інших істотних змін формуляр не зазнав.

Новий формуляр заяви розміщено на офіційному сайті Суду за посиланням

https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/forms/ukr&c=

Зверніть увагу, що формуляр працюватиме коректно тільки з програмою Adobe Reader 9 чи з пізнішою версією і підтримується лише операційними системами Windows і Mac OS X. Будь ласка, переконайтеся, що програма Adobe Reader встановлена на вашому комп'ютері (завантажити програму можна на сайті www.adobe.com).

Заяви надсилаються до Суду поштою на наступну адресу:

The Registrar

European Court of Human Rights

Council of Europe

F-67075 Strasbourg cedex

Зауважте, що наведений вище коментар носить інформаційний характер.

Перший заступник начальника

Головного територіального управління

юстиції у Тернопільській області,

представник Урядового уповноваженого

у справах Європейського суду з прав

людини у Тернопільській області Т.В. Вовк

НЕЗАБАРОМ В УКРАЇНІ СТАРТУЄ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА

10 грудня в Україні стартує Всеукраїнський тиждень права - масштабна серія заходів, покликаних сприяти підвищенню правової освіченості та правової свідомості громадян.

Всеукраїнський тиждень права започатковано відповідно до Указу Президента України від 8 грудня 2008 року №1149 «Про Всеукраїнський тиждень права», і проводиться він щороку в тиждень, що включає 10 грудня – Міжнародний день прав людини. Дане свято засновано 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Двома роками раніше ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини, що стала першим міжнародним документом, в якому чітко сформульовані положення про права людини. У 2018 році відзначається 70-та річниця Загальної декларації прав людини.

«Всеукраїнський тиждень права – масштабний просвітницький проект Мін’юсту, який проводиться з нагоди святкування річниці Загальної декларації прав людини. Цього року Тиждень права відбуватиметься вже одинадцятий раз. Наша мета - досягнення максимальної поінформованості громадян щодо їхніх прав та шляхів їх захисту», - зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Всеукраїнський тиждень права розрахований на те, щоб привернути максимальну увагу органів державної влади та суспільства до тих правових проблем, які виникають, до необхідності захисту прав людини», - наголосив Генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Владислав Власюк. 

Він повідомив, що наступного тижня по всій Україні всі органи державної влади та громадські організації будуть проводити різноманітні заходи, спрямовані на правопросвітництво – на те, щоб розповісти людям, які у них є права, як ними скористатись і як їх захистити.

Долучайтеся!

З програмою Всеукраїнського тижня права можна ознайомитись за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/19ZltaSTo2UNgedU8Eth9Wu1v9BYhRZRj/view?fbclid=IwAR0BhU1b4BmOhrdk18DgW3nlFYsTdFePEu1UIQeu1PhEQitHE24y6uLZPo4

Відеоматеріали за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Ttzhpw5l758

ПАВЛО ПЕТРЕНКО: ПРОВІДНІ БІЗНЕС-АСОЦІАЦІЇ ПІДТРИМАЛИ ЗАКОНОПРОЕКТ 9311 #РЕЙДЕРСТВОСТОП

Представники провідних бізнес-асоціацій Американської торговельної палати в Україні (АСС), Європейської Бізнес Асоціації (ЕБА), Спілки українських підприємців (СУП), Офісу ефективного регулювання BRDO та Офісу Бізнес-омбудсмена підтримали законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення боротьби з рейдерськими атаками на підприємства та майно громадян.

«Міністерство юстиції разом з народними депутатами та представниками провідних бізнес-асоціацій, які представляють інтереси не окремих профільних спільнот, а реального українського бізнесу, розробили низку новацій, які покликані знизити ризики рейдерських захоплень підприємств. Зокрема, ми вирішили прибрати зі списку суб’єктів реєстрації державні та комунальні підприємства», - зазначив Міністр юстиції Павло  Петренко.

Також серед новацій законопроекту - запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів, право оренди в реєстрі збігатиметься з терміном дії договору, страхування від підробки підпису на договорі, укладеному в простій письмовій формі, припинення старих, недійсних обтяжень та захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи.

Міністр нагадав, що раніше Кабінет міністрів вже підтримав дві ініціативи Мін’юсту, що ліквідують частину лазівок, якими користувалися рейдери раніше.

«Не чекаючи на прийняття законодавчих змін, Уряд підтримав нашу ініціативу внести зміни до низки постанов, які ліквідовують можливість створювати філії комунальних підприємств в інших регіонах. Наразі такі філії перебувають поза законом. Так само члени Кабміну прийняли рішення про те, що реєстратори, які отримують доступ до професії, мають здавати відповідний кваліфікаційний іспит», - наголосив очільник Мін’юсту.

Ключові бізнес-асоціації позитивно оцінили зміни, які пропонуються законопроектом 9311 #РейдерствоСтоп.

Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак підкреслив, що Рада з цікавістю взяла участь в розробці цього законопроекту. За його словами, Міністерство юстиції є одним із лідерів серед державних органів за виконанням рекомендацій, які надає Рада бізнес-омбудсмена. «Ми вже давно співпрацюємо з Міністерством юстиції в частині імплементації системних рекомендацій з нашого звіту щодо боротьби з рейдерством. І цей законопроект став ще одним кроком у даному напрямку», – зауважив Ярослав Грегірчак. 

Зокрема, у законопроект 9311 увійшли дві рекомендації Ради: зобов’язання державного реєстратора - у разі здійснення реєстраційної дії з корпоративними правами - перевіряти дані Державного реєстру обтяжень рухомого майна та удосконалення механізму інформаційної взаємодії Державного реєстру прав на нерухомість та Єдиного державного реєстру судових рішень.

На підтримку законопроекту висловилася Європейська Бізнес Асоціація.

«Європейська бізнес асоціація підтримує ініціативу Мін’юсту #РейдерствоCтоп. Важливим у законопроекті є позбавлення комунальних підприємств права щодо реєстраційних дій, адже на даний момент більшість скарг щодо рейдерських захоплень стосувалась саме цього аспекту. І, по-друге, ми підтримуємо обмеження вартості нотаріальних дій щодо іпотеки. На сьогодні це занадто дорого та обтяжливо для бізнесу», - зауважила виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.

«Захист права власності є одним із ключових аспектів як для тих компаній, які вже працюють в Україні, так і тих, які розглядають Україну як потенційний напрямок для інвестування. Для нас важливо, щоб компанії відчували себе захищеними з точки  зору власності, з точки зору інвестицій. Ця законодавча ініціатива містить пропозицію Американської торговельної палати, яка спрямована на скасування указу президента України №762 щодо мінімальної плати за вчинення нотаріальних послуг. На думку всіх компаній – членів АСС, реалізація такої ініціативи дасть змогу, з одного боку, знизити ціни на ринку нотаріальних послуг, в з іншого - вивести з тіні частину доходів», - заявила віце-президент Американської торговельної палати в Україні Тетяна Прокопчук.

Виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова також привітала підготовку законопроекту.

За її словами, законопроект #РейдерствоСтоп став логічною і правильною реакцією на спалах рейдерства в країні. Законопроект покликаний вирішити питання рейдерства не точково, а системно.

«Ми вітаємо дії Міністерства юстиції та дякуємо за те, що швидко зібрали бізнес-спільноту та врахували наші побажання стосовно прибирання законодавчих прогалин щодо боротьби з рейдерством», - зазначила Катерина Глазкова. «Документ враховує болючі моменти як бізнесу, так і громадян. Сподіваюся, що найближчим часом він буде проголосований, адже він немає жодного політичного забарвлення і захищає права інвесторів», - додала виконавчий директор Спілки українських підприємців.

Під час розробки законопроекту 9311 #РейдерствоСтоп норма про скасування плати приватним нотаріусам у розмірі не менше 1% від суми договору була запропонована бізнес-асоціаціями та експертними офісами. 

За словами Голови офісу ефективного регулювання BRDO Олексія Гончарука, запропоновані зміни призведуть до зменшення сірих історій з «відкатами» нотаріусам.

«Законопроект містить дуже корисну на нашу думку ініціативу щодо скасування обмеження щодо встановлення цін для нотаріусів. Наявність такої норми призводила до низки викривлень: як «відкатів», які отримували окремі нечисті на руку нотаріусу, так і різних історій, наприклад, під час продажу «Криворіжсталі», коли нотаріус отримав більше 200 млн гривень за одну угоду», - зазначив Олексій Гончарук.

За його словами, від цього ринок нотаріальних послуг стане лише здоровішим. «Загрози знищення професії ми в цій ініціативі не бачимо жодної», - підкреслив Олексій Гончарук і додав, що прийняття цього законопроекту позитивно вплине на позиції України в рейтингу Doing Business за напрямком «Реєстрація власності».

Також голова офісу ефективного регулювання BRDO позитивно оцінив такі нововведення законопроекту, як скасування повноважень комунальних підприємств щодо реєстрації власності та переведення низки процедур в онлайн, та оцінив ініціативу загалом як позитивну.

Відеоматеріали за посиланням: https://minjust.gov.ua/watch/providni-biznes-asotsiatsii-pidtrimali-zakonoproekt-9311-reyderstvostop

Консультує Міністр юстиції Павло Петренко

Мій чоловік, коли вип’є, піднімає на мене руку. Спершу думала, що цього більше не повториться, але за останній рік він мене бив мало не щомісяця. Що мені робити?

Ольга

 Перш за все, хочу порадити Вам і всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.

Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців. Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.

 Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до: уповноважених підрозділів органів поліції; загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб; служби у справах дітей за місцем свого проживання; скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

Міністр юстиції Павло Петренко