Великогаївська громада
Тернопільська область, Тернопільський район

листопад 2018 року

Минулого місяця повернувся з АТО. Чи я маю я право за земельну ділянку?

Владислав Хоменчук

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи прирівняні до них мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від її призначення, цінності та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Консультацію з цих питань Ви можете отримати в Головному управлінні Держгеокадастру у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Лисенка, 20 А, тел. 52-23-49 та в Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 52-22-92, 25-49-38, 52-90-81, 23-62-14, щоденно (крім вихідних днів) з 09.00 год. до 18.00 год.

Фото без опису

Міністр юстиції України Павло Петренко

Вимоги щодо оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно  у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості, передбачені Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони), а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.  

Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

  • чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб’єкта розгляду скарги (належний суб’єкт розгляду скарги);

  • чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення;

  • чи наявні (відсутні) інші скарги у суб’єкта розгляду скарги.

У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб’єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Вимоги щодо оформлення скарги відповідно до частини 5 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»:

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

31) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області

 

Консультує Міністр юстиції Павло Петренко

Доброго дня, пане Міністре. Ми чекаємо через 6 місяців на первістка. Просимо Вас детально пояснити процедуру реєстрації. Бо від батьків допомоги не багато – все з їхнього часу змінилося, а друзі всі говорять по-різному. Дякую.

Тоня Симоненко

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини. Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається: паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки; документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я; паспорти батьків або одного з них; документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом. По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі. Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян. Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

Фото без опису

Міністр юстиції України Павло Петренко

Як зареєструвати своє місце проживання у дачному (садовому) будинку?

Досить поширеною стала ситуація, коли громадяни на постійній основі проживають безпосередньо у власних дачних (садових) будинках, які як правило знаходяться на території садівничих товариств. Після проведення реконструкції таких будинків та підведення інженерних комунікацій, виникає можливість проживати в них не тільки в літній період, а й цілий рік.

З метою реалізації основних прав і свобод, до яких зокрема відносяться участь у виборах, одержання пенсій, інших соціальних послуг, а у більшості випадків – для отримання субсидії, власники таких будинків мають бажання зареєструвати в них своє місце проживання.

Для отримання можливості реєстрації місця проживання у будинку, його статус необхідно спочатку змінити з дачного (садового) на жилий. Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально відповідно до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 321 (зі змінами).

Для застосування механізму переведення дачних і садових будинків у жилі будинки, необхідною передумовою є їх відповідність будівельним нормам. Тому, разом із заявою про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок, громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа подає до виконавчого органу місцевої ради звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам і на підставі цього приймається рішення про переведення будинку у жилий.

При цьому, земельні ділянки, на яких вони розташовані, повинні мати цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Земельні ділянки садівничих товариств віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення і мають цільове призначення «для індивідуального садівництва», що передбачає право будівництва на ній саме дачного (садового) будинку, а тому переведення його у жилий фонд можливе після зміни цільового призначення землі на цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Зміна цільового призначення передбачає розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що здійснюється землевпорядною організацією. Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру за адресою: www.land.gov.ua («Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»).

Рішення про переведення будинку у житловий є підставою для внесення відповідних змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (зі змінами).

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

 

Застосування положень Конвенції з питань захисту прав людини та основоположних свобод: запитання та відповіді

Які права захищено Конвенцією та Протоколами до неї ?

Конвенція та Протоколи до неї закріплюють: право на життя (стаття 2 Конвенції), право на свободу і особисту недоторканість (стаття 5 Конвенції), право на справедливий суд (стаття 6 Конвенції), право на оскарження у справі про кримінальне правопорушення (стаття 2 Протоколу 7 до Конвенції), право на відшкодування у разі судової помилки у справі про кримінальне правопорушення (стаття 3 Протоколу 7 до Конвенції), право не бути притягнутим до суду або покараним двічі у справі про кримінальне правопорушення (стаття 4 Протоколу 7 до Конвенції), право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції), право на свободу думки, совісті та віросповідання (стаття 9 Конвенції), право на свободу вираження поглядів (стаття 10 Конвенції), право на свободу зібрань та об’єднань (стаття 11 Конвенції), право на шлюб та рівноправність кожного з подружжя (стаття 12 Конвенції, стаття 5 Протоколу 7 до Конвенції), право на ефективний засіб юридичного захисту (стаття 13 Конвенції), право на захист власності (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції), право на освіту (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції), право на вільні вибори (стаття 3 Першого протоколу до Конвенції), свобода пересування (стаття 2 Протоколу 4 до Конвенції).

Які заборони встановлено Конвенцією та Протоколами до неї ?

Конвенція та Протоколи до неї забороняють: катування і нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання (стаття 3 Конвенції), використання рабства і примусової праці (стаття 4 Конвенції), застосування покарання без закону (стаття 7 Конвенції), дискримінацію особи (стаття 14 Конвенції, Протокол 12 до Конвенції), застосування ув’язнення за борг (стаття 1 Протоколу 4 до Конвенції), вислання громадян (стаття 3 Протоколу 4 до Конвенції), колективне вислання іноземців (стаття 4 Протоколу 4), смертну кару або страту (Протокол 6 до Конвенції).

Проти кого можна застосовувати положення Конвенції та протоколів до неї ?

Проти однієї чи декількох держав, на які поширюється дія Конвенції і котра/котрі, на Вашу думку (своєю дією або діями чи бездіяльністю, що стосувались безпосередньо Вас), порушили Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Скарги мають стосуватися дій або бездіяльності одного або декількох органів влади держави, якої стосується заява (наприклад, судового або адміністративного органу).

Суд не може розглядати заяви проти приватних осіб або приватних організацій, таких як господарські товариства.

Яких питань може стосуватися заява ?

Ваша заява повинна стосуватися одного з прав, викладених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушення, на які Ви скаржитесь, можуть стосуватися широкого кола питань, таких як: катування чи нелюдське поводження з ув’язненими, законність тримання під вартою, порушення при розгляді цивільних чи кримінальних питань, дискримінація у здійсненні прав, викладених у Конвенції, батьківські права, право на повагу до приватного та сімейного життя, житла і кореспонденції, свобода вираження поглядів, свобода передавати чи отримувати інформацію, свобода участі у зібраннях та демонстраціях, вислання та екстрадиція, конфіскація майна та його вилучення.

Ви не можете скаржитися на порушення інших юридичних актів, крім Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема таких як Загальна декларація прав людини ООН чи Хартія основних прав ЄС.

 

При зверненні до Суду важливо пам’ятати, що до його компетенції відноситься розгляд та вирішення справ щодо порушень прав і свобод, що сталися або тривали після набрання чинності Конвенцією чи відповідним Протоколом для держави-учасниці. Європейський Суд не уповноважений скасовувати рішення чи закони, прийняті на національному рівні.

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і носить інформаційний характер.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь