A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Великогаївська громада
Тернопільська область, Тернопільський район

лютий 2019 року

Фінансова звітність з виправленими показниками: як подати

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання Декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої Декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі Декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Якщо допущена помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.

Якщо при заповненyі додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» Декларації за минулий звітний (податковий) період, платник податку на прибуток повинен подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності в паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Коли ставки туристичного збору не переглянуто на 2019 рік

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що з 01.01.2019 внесено зміни до порядку оподаткування туристичного збору.

Нагадаємо, що обов’язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Ради). При прийнятті рішень обов’язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановленим розділом ХІІ ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п. п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Серед передбачених ст. 7 ПКУ елементів туристичного збору, що обов’язково відповідно до п. п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 ПКУ, частково або повністю змінено для туристичного збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.

Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок Збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.

Податкове законодавство складається як із ПКУ, так і нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу органами місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, за правилами, встановленими Кодексом (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).

Зокрема, до повноважень Рад щодо податків та зборів віднесено, зокрема, встановлення ставок Збору та визначення переліку податкових агентів зі Збору згідно із ст. 268 ПКУ, яка з 1 січня 2019 викладена у оновленій редакції щодо основних, передбачених ст. 7 ПКУ, елементів туристичного збору.

Рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті до 1 січня 2019 року, не відповідають нормам ПКУ за основними елементами туристичного збору.

Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є затвердження ставок туристичного збору та визначення і оприлюднення переліку податкових агентів.

ПКУ передбачено, якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (п. п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Коли порушили умови перебування у реєстрі неприбуткових організацій

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що при недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Як виправити помилки у декларації з плати за землю

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

З урахуванням викладеного, оскільки податковим періодом з плати за землю є податковий (звітний) рік, а сплата податкових зобов’язань здійснюється щомісячно, то для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати одну уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань по яких минув, так і за місяці, строк сплати по яких не настав.

При цьому платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку, сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Також при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац другий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Нова форма для подання звітності з податку на прибуток підприємств

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що у зв’язку з набуттям 14.12.2018 чинності наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 №842 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» розроблено та впроваджено оновлену форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ідентифікатор форми J0100117 для юридичних осіб) (далі – декларація за новою формою).

Враховуючи, що видання наказу №842 обумовлено змінами з 01.01.2018 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які впливають на показники бюджету, рекомендовано платникам податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період – 2018 рік подавати податкову декларацію за новою формою.

Електронна форма за ідентифікатором J0100117 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів і є доступною для використання розробниками програмного забезпечення.

Електронна форма за ідентифікатором J0100117 передбачає необхідність встановлення позначки «базовий звітний період квартал» або «базовий звітний період рік». Зазначене має бути реалізовано у програмному забезпеченні, яке використовує платник для подання нової форми декларації в електронному вигляді.

До 1 квітня 2019 року буде забезпечено також прийняття декларацій за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу від 28.04.2017 №467), а саме:

за базовий звітний період рік – за ідентифікатором форми J0108104;

за базовий звітний період квартал – за ідентифікатором форми J0100116.

Більш детально, як внести зміни до податкової звітності за минулі періоди, відображення у 2018 році на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи виплат та інші нюанси заповнення декларації йдеться у листі ДФС України від 13.02.2019 №4622/7/99-99-15-02-01-17.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Відсутні квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної: дії платника

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області зазначає, що враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, необхідно:

1. Через Електронний кабінет, шляхом перегляду в режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

2. Звернутись до Центру обслуговування платників податків за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007 (напрямок 0) з детальним описом ситуації.

3. Якщо після надсилання податкової накладної чи розрахунку коригування через 2 години не надійшла квитанція, в Електронному кабінеті відсутні дані про реєстрацію та інспектор по телефону підтвердив відсутність надходження документу, то потрібно надіслати документ повторно на реєстрацію.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Якщо звіт про суми податкових пільг не подано

Відповідно до п. п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Пунктом 113.1 ст. 113 ПКУ передбачено, що суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно з Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі – Порядок №1204), контролюючий орган за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг складає та направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою «ПС» (додаток 11 до Порядку №1204), яка містить інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства.

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг сплачуються за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Щоб своєчасно відзвітувати про отримані доходи у 2018 році

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що останній день подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за 2018 рік:

- для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

- для громадян і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність та які зобов’язані подати декларації, – 02.05.2019;

- для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2019 (включно).

А сплатити податкові зобов'язання, зазначені у податковій декларації за звітний (податковий) 2018 рік:

- фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – не пізніше 21 лютого 2019 року;

- фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;

- громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, – не пізніше 31 липня 2019 року.

Відзначимо, що платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує по кодам платежу:

- «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

- «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо), сплачують по коду платежу:

- «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

- «11011000» – «військовий збір». 

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

Перелік умов, щоб вважати контрольованою операцію з виплати заробітної плати нерезидентам

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Міністерство фінансів України стосовно правомірності віднесення виплати (нарахування) заробітної плати фізичних осіб – нерезидентів до операцій, які підпадають під визначення контрольованих, надало роз’яснення.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку на прибуток (далі – платник) і здійснюються:

а) з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п. п. 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. п. 39.2.1.2 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми визначені п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Підпунктом 39.2.1.4 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Відповідно до п. п. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 ПКУ інші терміни для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ використовуються у значеннях, визначених Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XVI «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996), національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.

Законом № 996 визначено, що господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 із змінами, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витрати на оплату праці найманих працівників включаються до складу витрат звітного періоду.

Підпунктом 39.2.1.7 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені п. п. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і п. п. 39.2.1.5 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо одночасно виконуються вищевказані умови, операції з виплати (нарахування) заробітної плати фізичним особам – нерезидентам можуть вважатися контрольованими для цілей ст. 39 ПКУ, а отже відповідно до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ по таким операціям необхідно подавати звіт про контрольовані операції.

Разом з тим, необхідно зауважити, що будь-які детальні висновки щодо віднесення конкретних господарських операцій до контрольованих надаються лише за результатами детального вивчення умов, аналізу суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та первинних документів.

Про це повідомила ДФС України листом від 05.02.2019 №3654/7/99-99-15-02-02-17.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Експортно-імпортні операції: коли граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів

Відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 2 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пунктом 2 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), який введено в дію 7 лютого 2019 року, визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 якого товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в п. 21, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів».

Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розділу II Положення:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі в розділі II Положення - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням рекомендацій Кабінету Міністрів України, поданих відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (п. 22 розділу II Положення).

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном:43-46-10, 43-46-46.

 

 

Заперечення до акту перевірки: подання та розгляд

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при незгоді платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ.

Якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст. 60 ПКУ.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Заповнення платіжок - через новий сервіс Електронного кабінету

Тернопільське управління Головного управління у Тернопільській області повідомляє, що в Електронному кабінеті для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.

Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):

- скоротити час при заповненні платіжних документів;

- мінімізувати помилки при заповненні;

- сплатити податки.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню Стан розрахунків з бюджетом приватної частини Електронного кабінету обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.

Звертаємо увагу, оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007. 

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Електронний документ: коли вважати оригіналом

Статтею 5 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина друга ст. 6 Закону №851).

Законом України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон №2155) регулюються відносини, пов’язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів (частина третя ст. 6 Закону №851).

Водночас ст. 7 Закону №851 встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону №2155.

При надсиланні електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Разом з тим, ст. 8 Закону №851 передбачено, що електронний документ не може бути застосовано як оригінал:

1) свідоцтва про право на спадщину;

2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Одним із обов’язкових реквізитів електронного документа є електронна позначка часу.

Електронна позначка часу – електронні дані, які пов’язують інші електронні дані з конкретним моментом часу для засвідчення наявності цих електронних даних на цей момент часу (п. 10 частини першої ст. 1 Закону №2155).

Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (ст. 12 Закону №851).

Таким чином, оригіналом електронного документа (листа, довідки, запиту тощо), отриманого суб’єктом господарювання в електронному вигляді через Електронний кабінет, вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису та з електронною позначкою часу. Роздрукований електронний примірник такого документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Екологічний податок: коди бюджетної класифікації для сплати

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області для уникнення помилок при сплаті екологічного податку нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

- 19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

- 19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

- 19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

- 19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

- 19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Звiльнення вiд сплати земельного податку

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним. Згідно зі ст. 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Враховуючи зазначене, фізичній особі, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або відповідно до цивільно-правових угод та відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, і використовує земельну дiлянку за видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 ПКУ, надано право на звiльнення вiд сплати земельного податку.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Форма заяви підтвердження, що чоловік (дружина) не користується

правом на податкову соціальну пільгу

Відповідно до п. п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) (п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Також, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги, передбаченої п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то згідно з п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ граничний розмір доходу одному з батьків визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Нормами ПКУ не передбачено встановлення форми заяви про застосування пільги.

Для забезпечення реалізації платниками податку права на податкову соціальну пільгу, платником податку може подаватися заява у довільній формі.

При цьому за зразок при оформленні такої заяви може використовуватись форма заяви, що була встановлена Наказом ДПА України від 30 вересня 2003 року №461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку».

Оскільки cкористатися підвищеним кратно кількості дітей доходом при реалізації права на податкову соціальну пільгу, може тільки один з батьків – платників податку, то у заяві потрібно зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.

Враховуючи викладене, відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей відображаються у заяві про застосування пільги, яка надається платником податку роботодавцю на застосування податкової соціальної пільги.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Стан розрахунків з бюджетом: як отримати через Електронний кабінет

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».

Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації) та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:

- найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків;

- податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;

- дата відправлення Запиту до органів ДФС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (електронного кваліфікованого підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг, можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

Як довго треба зберігати підприємцям «спрощенцям» первинні документи

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДФС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДФС до архіву.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. Норми п. 297.3 ст. 297 ПКУ не поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку четвертої групи.

При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном: 43-46-10, 43-46-46.

 

ДФС введено у дію нові коди бюджетної класифікації ПДФО та військового збору

Тернопільське управління Головного управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу громадян, що для належного ведення оперативного обліку податку (збору) ДФС введено у дію нові коди бюджетної класифікації:

11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

 

Отже, відтепер:

І. Платник податку – фізична особа, яка відповідно до розділу IV Податкового кодексу зобов’язана сплатити податок, але звільнена від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо), сплачує:

- податок за кодом бюджетної класифікації «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

м.Тернопіль-33110338019002 /УК м.Тернопіль/код 37977726

Тернопільський р-н-згідно з переліком по ОТГ і сільських рад

 

- військовий збір за кодом бюджетної класифікації «11011000» – «військовий збір».

м.Тернопіль-31119063019002 /УК м.Тернопіль/код 37977726

Тернопільський р-н- 31114063019513 /УК у Тернопільському районі/код 38038156

 

ІІ. Платник податку – фізична особа, яка зобов’язана подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує:

- податок за кодом бюджетної класифікації «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

м.Тернопіль-33118341019002 /УК м.Тернопіль/код 37977726

Тернопільський р-н-згідно з переліком по ОТГ і сільських рад

 

- військовий збір за кодом бюджетної класифікації «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

м.Тернопіль-31119137019002 /УК м.Тернопіль/код 37977726

Тернопільський р-н- 31114137019513 / УК у Тернопільському районі /код 38038156

 

Докладніші консультації – у Центрі обслуговування платників або за телефоном:

43-46-10, 43-46-46.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь