Вони сіяють у душах зерна любові та знань
Вони сіяють у душах зерна любові та знань
Традиційно, у першу неділю жовтня українці святкують День вчителя. Цьогоріч це свято припало на 2 жовтня.
У Великогаївській громаді є аж десять шкіл, в якій працюють багато освітян. Ми обїхали мало не всі навчальні заклади, щоб познайомитися з педагогами та запитати про їхнє ставлення до сучасної освіти, як виховати учні нового покоління.
Сівінська Олена Зіновіївна, вчитель інформатики
Великогаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Стаж роботи 15 років. Кваліфікаційна категорія - вища, старший вчитель.
«Безперервний рух вперед, бажання знати ще більше і навчати цього інших - це моє кредо. Активна самоосвіта вчителя - це шлях до успішного, компетентного учня.
Використовую навчання за допомогою інтернет-сервісів.
Блог - це середовище швидкого доступу учнів до навчального матеріалу. Онлайн урок - це не вигадка і не розкіш, а необхідність, вимога часу.
Перевернутий клас - шлях до активного навчання та розвитку навиків мислення високого рівня. Мрію, щоб кожен, хто навчається, із задоволенням приходив на заняття і йшов, щоб далі розвивати набуті знання».
Осадчук Надія Ігорівна і Киселиця Уляна Петрівна, вчителі початкових класів Красівської школи І ступенів. Стаж роботи у обох 10 років. Вчителі першої кваліфікаційної категорії. Закінчували Тернопільський Національний Педагогічний Університет ім. В.Гнатюка. Надія Ігорівна працює в цій школі 10 років, а Уляна Петрівна - з 2014 року (завідуюча школою).
«Школа у нас хоч і невеличка, але дуже тепла, затишна. У нас навчається 10 діток. Працюють два вчителя початкових класів. Ми докладаємо максимальних зусиль, щоб кожній дитині у школі була комфортно. Щоб вони перш за все відчували турботу і ласку. Виховуємо у них почуття справедливості та добра».
Галайко Наталія Іванівна, вчитель початкових класів НВК «Дичківської ЗОШ
І-ІІ ступенів – ДНЗ».
«Сучасні діти – нове покоління, яке не лише мислить, а й живе по-новому. Вони добрі, щирі та цілеспрямовані. І скільки б не намагався їх виховувати, та найкращий спосіб зробити їх хорошими – це зробити їх щасливими.
Лише вчительська любов здатна завоювати повагу у дітей, інші методи безрезультатні. Рутина закручує у вихорі буденних подій, але кожен вчитель повинен пам’ятати, що діти – святі і чисті, тому не можна їх робити іграшкою свого настрою.
Найкращим прикладом для мене була моя перша вчителька, Забояк Ганна Михайлівна,яка показала, що таке любити дітей. Вона не лише навчила читати і писати, вона навчила мене бути Людиною, за що я буду вдячна їй до кінця свого життя.
Тому, вчителі, і ви любіть своїх дітей, часом впертих, втомлених чи байдужих, але водночас таких щирих, надійних, впевнених у собі. Нехай кожна дитина відчує себе краплиною великого океану, нехай не буде засмучених чи нещасливих дітей, нехай буде добро та любов».
Трипалюк Ірина Ярославівна, вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури вищої кваліфікаційної категорії у Баворівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Народилася 7 грудня 1970 року в селі Баворів Тернопільського району у вчительській сім’ї. Закінчила ТДПІ імені В.Гнатюка. Загальний трудовий стаж – 26 років. Стаж роботи в Баворівській ЗОШ – 21 рік. З 2010 року є завідуючою кабінетом зарубіжної літератури.
«На мою думку, вчителі-словесники повинні формувати в учнів високі загальнолюдські морально-етичні цінності: вміння дружити, поважати один одного, любити близьких і рідних, бути толерантним, завжди готовими подати руку допомоги тим, хто поряд; переконую своїх вихованців, що добро і справедливість – це основні духовні якості людини. Навчаю дітей знаходити у класичних творах «рецепти» життєвого успіху, відповідального ставлення до власного життя; закликаю школярів занурюватися у смислові глибини, знаходити важливі для себе істини та розмірковувати над ними для того, щоб, прочитавши художній твір, змогти піднятися на сходинку вище у своєму особистісному розвитку. У ХХІ столітті успіху досягає лише той, хто не тільки є користувачем інформації, а може сам продукувати ідеї. Саме таке нове покоління може вивести нашу Україну на нові обрії».
Саламандра Наталія Богданівна, вчитель фізичної культури Скоморохівської ЗОШ І-ІІ ступенів. У нашій школі працює з 1990р. Закінчила Івано-Франківський технікум фізичної культури та Тернопільський державний педагогічний інститут ім.. В.Гнатюка. П
Вчитель вищої кваліфікаційної категорії та «Старший вчитель».
Нагороджена дипломом третього ступеня за підсумками районного етапу Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах у 2014-2015 н.р.
За підсумками 2015-2016 н.р. школа посіла І місце у ХХ Спортивних іграх учнів Тернопільського району.
У 2015-2016 н.р. посіла ІІІ місце у обласному турі конкурсу на кращий урок фізичної культури з елементами футболу та ІІІ місце у обласному турі конкурсу на кращий інноваційний урок фізичної культури.
«Завжди дотримуюсь золотого правила: «У здоровому тілі – здоровий дух. Це ж саме намагаюся донести учням. Сучасна успішна людина, котра прагне реалізуватись, добитись успіху повинна бути здоровою, займатися спортом, вести здоровий спосіб життя. Ми з учнями граємо в різні ігри, займаємося різноманітними видами спорту. Спорт, дисципліна, любов і повага до учнів стоять на першому місці у моїй вчительській практиці».
Дер’яна Юлія Орестівна, вчитель початкових класів, спеціаліст, у ЗОШ-садку I ступеня с. Білоскірка. Стаж роботи 10 років. Закінчила ТНПУ ім.В.Гнатюка.
«У своїй роботі намагаюся заохочувати дітей, пояснювати і давати можливість вчитися на практичних завданнях, розвивати вміння висловлювати власну думку. Кожна дитина – це особистість, не можна їй насаджувати власні переконання. Діток перш за все потрібно любити, щоб вони відчули опору та підтримку, щоб не боялися робити помилок. Виховувати, вчити так, щоб дитя йшло вперед впевнено, з цікавістю, без остраху».
Лучка Іван Романович, вчитель початкових класів та інформатики. Вчитель вищої кваліфікаційної категорії. 12 років працює у НВК «Грабовецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».
Освіту здобув у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.
«Працюю над проблемою удосконалення навчально-виховного процесу через систему інноваційних методів та прийомів роботи з дітьми.
Сучасну школу бачу перш за все доброзичливою та привабливою домівкою для учнів, їх батьків та учителів, в якій усім учасникам навчально-виховного процесу.
Учням вчитель має надавати поштовх для здобуття знань, зацікавлювати ідеями. Для батьків педагог має бути перш за все лідером з величезним авторитетом. Лише у такій концепції новітня українська освіта стане на європейський шлях».
Шпак Романна Ярославівна, вчитель початкових класів у НВК «Козівківська ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ». Закінчила ТДПУ за спеціальністю «Вчитель початкових класів і народознавства». Стаж роботи 15 років.
«Цього начального року я є класоводом 1 класу. Разом із новими учнями, а їх у мене 11, знайомилась і з концепцією Нової української школи. Опрацювання оновлених розвантажених навчальних програм, критеріїв оцінювання, вимог до позашкільного навантаження, вселяє надію у те, що ці зміни реально запрацюють, заохотять дітей вчитися, мислити, спілкуватися, пізнавати світ. Основне завдання нової освіти вбачаю у заохочуванні дітей навчатися на практичних завданнях, у розвитку їх вміння висловлювати власну думку, у підготовці до життя у соціумі».
Семирко Ірина Василівна, вчитель початкових класів у Прошівській ЗОШ І-ІІ ступенів. Стаж 3 роки. Закінчила Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка за спеціальністю «Початкове навчання» та здобула кваліфікацію магістра педагогічної освіти, викладача дисциплін початкового навчання з відзнакою.
«Я пояснюю дітям вже з першого класу про потребу у навчанні. Перш за все вчу дитину вчитися. У дітей таке вміння формується шляхом оволодіння організаційними, загальномовленнєвими, загальнопізнавальними і контрольно-оцінними уміннями та навичками. Чи є бажання у дитини ходити до школи і вчитися? На мою думку, це залежить від творчого підходу вчителя та настанов батьків вдома. Потрібно постійно використовувати Інтерактивні технології навчання, ігри, дискусії, інсценізації, елементи народної педагогіки (прислів’я, приказки, загадки, тощо у навчально – виховному процесі. Я задоволена змінами у програмі і вважаю що діти не повинні рости всі однакові як «роботи», дитина повинна рости творчою, креативною.
Я користуюся у житті висловом: «Освіта – скарб, знання – ключ до нього!»
Це люди, які щоденно віддають своїй роботі серце й душу, вболівають за кожну дитину і роблять усе можливе, щоб виховати людей нового поління – добрих, розумних, патріотичних.
Низький уклін вам, рідні вчителі!
