Олександр Скочеляс
Небесне військо поповнив боєць-штурмовик Олександр Михайлович Скочеляс.
- Сину, як жити тепер без тебе!? - голосила мати Сашка над домовиною сина.
Олександр Скочеляс народився та виріс у Прошовій. Навчався у місцевій дев’ятирічній школі, пізніше – у Тернопільському вищому професійному училищі ресторанного сервісу і торгівлі. Працював та будував своє молоде життя. Та війна перекреслила всі плани та мрії хлопця.
Зовсім юний та справедливий, мужній та самовідданий… Саме таким назавжди в серцях рідних та близьких залишиться наш Герой. Попри свій юний вік, він знав, що тільки внесок кожного зможе допомогти нашій країні вистояти. Олександр підписав контракт із Збройними силами України в останній день 2024 року. Був кілька тижнів на навчаннях, а 10 лютого вийшов на першу бойову позицію. Підрозділ, у якому служив Сашко, базувався поблизу Нововодяного Луганської області. 25 лютого 2025 року о 02.45 Олександр ще напише останнє у житті повідомлення мамі, але відповіді прочитати так і не встигне.
У селах Великогаївської громади тіло захисника зустрічали мешканці сіл із синьо-жовтими прапорами, молитвою, запаленими свічками та зі сльозами на очах. Односельчани зустріли кортеж живим коридором.
2 березня у Прошовій попрощалися з відважним воїном, хоробрим захисником, стрільцем штурмового батальйону «Шквал» Олександром Скочелясом. Чисельно зібралися жителі громади, односельчани, друзі та знайомі, щоб провести в останню дорогу юного воїна.
Гірко плакала родина за хлопцем, якому ще жити і жити.
Хоч юний роками, та сильний духом - Сашко сміливо подивився ворогу у вічі та віддав своє життя за нашу свободу.
Олександра Скочеляса поховали з усіма військовими почестями у рідному селі. На честь Героя пролунав трикратний військовий салют. Матері полеглого вручили Грамоту пошани та скорботи від імені Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та Державний Прапор України, який вкривав труну.
Уся Великогаївська громада сумує разом з родиною захисника, низько схиляючи голови у скорботі.
Вічна пам’ять і шана Герою!
