Небо сипало снігом та плакало дощем, а біль холодом обпікав серця усіх, хто прийшов востаннє зустрітися та попрощатися із загиблим великогаївчанином Борисом Мацьківим.
Траурний кортеж жителі Великогаївської громади зустрічають вже вдруге за ці вихідні.
- Вчора ми зустрічали Героя, якому лише 23, сьогодні – 22. Страшна війна забирає цвіт нашої нації, - звернувся до присутніх отець Володимир Хома.
Процесія із тілом воїна пройшла центральною вулицею села до рідного будинку загиблого Бориса. За труною йшли батьки, які ніби ще вчора везли у візочку чи вели за руку свого маленького хлопчика, а сьогодні супроводжують колону із тілом вбитого сина, який вже ніколи не візьме за руку та не прийде власними ногами на батьківський поріг.
Процесія зупинилася біля рідного подвір’я, де вже чекали та гірко вмивалися слізьми дідусь з бабусею, сестричка Наталя та двоюрідний брат Володимир, який теж військовий та захищає Україну від ворога. У будинку воїна священники відправили панахиду, після чого траурна процесія вирушила до храму Різдва Пресвятої Богородиці. Тіло несли однокласники, друзі та знайомі.
З квітами та сльозами, оповиті спогадами про доброго учня та хлопця, численно з колоною йшли вчителі Великогаївської школи, де навчався Борис Мацьків.
О 16:00 у храмі розпочався заупокійний парастас. Поховають Героя Бориса завтра, 3 березня, у Великих Гаях, об 11:00 год.
Вічна пам’ять та слава воїну. Щирі слова співчуття рідним та близьким.
