Жук Богдан

Народився у с. Великі Гаї.  Закінчив  місцеву школу, навчався у ТНЕУ (тепер ЗУНУ) на факультеті банківської справи. Згодом пішов на строкову службу. Після одруження проживав у с. Прошова. Доброзичливий, чесний, добрий, щирий і дуже працьовитий, завжди готовий  був допомогти. На початку березня 2022 року отримав повістку та пішов у військкомат. Відтоді боронив нашу землю не в одній гарячій точці. Влітку у районі Тошківки був поранений, тоді дивом вцілів, все згоріло, навіть документи. Проходив лікування у львівському госпіталі, був на реабілітації у Трускавці. Після лікування приїхав відновлювати документи. Паспорт замовив, але так і не встиг забрати, повернувся на передову, на Херсонщину. Загинув у день, коли його єдина донечка Юля пішла у 1 клас. Світлий спомин про покійного захисника України назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, колег та усіх, хто знав його, любив та шанував.

- Богдан був “душею компанії”, хлопці завжди збиралися навколо нього. Я пам’ятаю його від маленького хлопчика: завжди веселий, життєрадісний, ніколи не відмовляв, коли просили про допомогу, - таким захисника згадують сусіди.

         Поховано Богдана Жука у рідному селі Великі Гаї. Щирі співчуття дружині Тетяні, донечці Юлі, батькам та усій родині.

Плаче небо і не світять зорі.

 Сонце не виходить із-за хмар.

Бо сьогодні всі прийшли  до тебе

Побратиме, друже наш, Богдан.

Прийшли усі- хто знав, любив тебе,

Усі кого ти захищав щоднини...

А ти лишився з нами тут,

До школи не провів дитини...

 Ти залишився з нами на нулі,

Щоби спокійно вчились діти в школі,

Щоб працювали люди на землі....

Ти залишив дружину молоду,

Маленьку донечку-твою розраду

Свою матусю і усю рідню,

Щоби з небес їх завжди захищати.

Спи Побратиме, друже наш, Богдан.

Ми помстимось за кожну їх сльозину

Ти  є героєм, Україну захищав.

Автор вірша-присвяти: Любов Васусь