Гірко плакало небо над Прошовою Великогаївської громади. А з ним – сотні жителів, які прийшли навіки попрощатися із загиблим воїном Олегом Грибиком
Сьогодні, 12 березня 2024 року, у с. Прошова рідні, односельці, священнослужителі, військовослужбовці, представники влади, побратими та друзі гідно провели вірного сина України Олега Грибика в останню дорогу. Чин похорону очолив отець-декан Михайло Піняга у співслужінні священників Великобірківського деканату.
- На захисті Батьківщини стоять найкращі. Серед них був і наш Олег. Він поклав своє молоде життя на вівтар свободи і незалежності України. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях та в історії держави, - у проповіді сказав парох села о. Михайло Рудак.
Біль, туга і смуток своїми чорними обіймами стискав серця найрідніших людей, тих, для кого Олег був другом та порадником.
Своє життя воїн поклав на Донеччині поблизу населеного пункту Іванівське 7 березня 2024 року.
Безжальна війна забрала ще одне життя, а з ним – мрії, сподівання, плани на майбутнє .
Від головнокомандуючого Збройних сил України Олександра Сирського зачитали та вручили матері Любові пам’ятний лист із подякою за службу та вірність військовій Присязі, а також Державний Прапор України, який вкривав труну.
Відтак під молитовний спів, звучання Державного Гімну України та військовий салют, тіло Героя було віддано святій українській землі.
Щиро співчуваємо матері Любові, вітчиму Олександру, брату із сім’єю, бабусі, усім рідним та знайомим загиблого Героя.
Вічна пам'ять і слава українському Воїну!
