Урочистою академією у Товстолузі відзначили ювілей села та 130-річчя від Дня народження Осипа Павлишина
Є дати, які змушують кожну людину зупинитися серед щоденних клопотів та замислитися над своєю історією, походженням свого роду та краю.
Цей рік ювілейний для села Товстолуг. Вже більше як п’ять століть серед товстих розлогів лугів зустрічають ранки та милуються красивими заходами з покоління в покоління місцеві жителі. Історія свідчить, що перша письмова згадка про село датується 1482 роком, а населення налічувало лише 6 сімей. Згодом село заселялося, з’явилися каменоломні та корчма, фільварок польської шляхти, функціонував костел. Останній був спалений радянською владою. Багато товстолужан - учасники Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. Село невеличке, проте славилося своїми майстрами, каменярами – працьовитими та щедрими людьми. Життя села змінювалося відповідно історичним подіям. Тепер тут проживає більше 700 жителів, працює приватне підприємство «Агрон», є середня школа, дитячий садок, магазини.
Ювілей села співпав із ювілейною датою народження уродженця Товстолуга, громадсько-політичного діяча, вояка УГА, вчителя – Осипа-Лева Павлишина.
Урочиста академія з нагоди повійного ювілею відбулася у неділю, 9 жовтня 2022 року, у клубі с. Товстолуг. На захід завітало чимало місцевих жителів, священники старостинського округу, а також художні колективи сіл Застінка та Кип’ячка. Після молитви за мир в Україні всечесні отці освятили меморіальну дошку та поблагословили присутніх. З вітальним словом звернувся голова громади Олег Кохман, який наголосив, що у часі війни такі заходи покликані кожного ще раз замислитися над своєю історію, історією свого роду та держави. Також очільник громади подякував усім, хто долучився до організації проведення свята.
Ще у 2021 році у с. Товстолуг було створено ініціативну групу щодо питань відзначення ювілею села та Дня народження Осипа Павлишина. Ініціатором створення групи став житель с.Товстолуг, громадський діяч, активіст, колишній директор Товстолузької школи, голова Тернопільської обласної ради 2006-2009рр. Під час свого виступу Михайло Архипович зауважив: «Осип Павлишин ввірвався у життя села як блискавка. Його життя було сповнене випробувань, проте він ні на мить не втратив своєї незалежності та свободи, чого й прагнув рідному селу та країні».
Академія відбулася в урочисто-патріотичному дусі. Музичні композиції лунали від церковного хору с. Товстолуг, с. Кип'ячка, жіночого ансамблю "Любисток" с. Застінка. Довгими оплесками проводжали зі сцени юного местро Максима Соснового та танцювальний колектив "Flame" ( керівник: Надія Собчук). Художні номери від жителів громади поєдналися з історичними коментарями про село та Осипа Павлишина від ведучих заходу – Уляни Бігус та Івана Смільського.
Від малого до великого - усі учасники святкової академії подарували глядачам незабутні враження та гарний настрій.
Довідка:
Осип-Лев Павлишин, син Івана, народився 18 вересня 1882 року в селі Товстолузі в околиці Тернополя (на той час — Тернопільський повіт Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, нині село у складі Великогаївської громади Тернопільського району Тернопільської области України).
1912 закінчив учительську семінарію в Тернополі, учителював у с. Івачеві Долішньому (околиця Тернополя).
Осип-Лев Павлишин
Під час Першої світової війни — в австрійській армії; потрапив у російський полон; 1917 зумів утекти. Від 1918 — четар УГА (сотня Івана Леня). Учасник Листопадового зриву в Тернополі (встановив український національний прапор на будівлі Тернопільського староства); командант (командир) 1-ї сотні 2-го куреня УГА.
Від 1924 — вчитель у рідному селі; тут — співорганізатор читальні «Просвіти», кооперативи, «Маслосоюзу», хору, драмгуртка, будівництва одного з найкращих у краї Народного дому.
Від 1933 — в Тернополі: бухгалтер кооперативи «Будучність», потім — член дирекції кооперативи фабрики «Калина».
Зазнав переслідувань влади під час пацифікації, згодом — в'язень Берези Картузької (13 місяців[1]); 1939 його заарештували органи НКВС, до червня 1941 перебував у тернопільській тюрмі.
Під час німецької окупації Тернополя — окружний командант української поліції.
Могила Осипа-Лева Павлишина
Важко поранений випадковим пострілом, за офіційними даними, під час вишкільних вправ. Помер у шпиталі 8 липня 1942 року в місті Тернополі.
Похований 10 липня на ділянці могил Українських Січових Стрільців Микулинецького цвинтаря. У похоронній процесії взяли участь 14 священників у проводі з отцем-каноніком Стефаном Мохнацьким з Теребовлі, численні хори та оркестри і близько 4000 тернопільців
