A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Великогаївська громада
Тернопільська область, Тернопільський район

Екскурсія у старше за Тернопіль село Баворів

Дата: 06.04.2017 11:56
Кількість переглядів: 87

  • Адреса: с. Баворів, Великогаївська об`єднана територіальна громада, Тернопільський район, Тернопільська область.
  • Транспорт: громадський автобус (відправка з приміського автовокзалу відбувається щогодини в робочий час. Вартість квитка з Тернополя до Баворова: 17,55 грн., у зворотний бік: 16 гривень (бо без касового збору). Цілком можливо доїхати в село і велосипедом – дорожнє полотно порівняно дуже навіть пристойне. На авто – швидко і комфортно.
  • Найближчі міста в радіусі 20 кілометрів: Тернопіль, Теребовля, також смт Микулинці.
  • Туристична інфраструктура: магазин, старовинні архітектурні об`єкти, панорамні майданчики для фотосетів.

    В рамках старту нового сезону мандрівок від ініціативи Koza Play  минулих вихідних тернополяни, а також двоє одеситів, відкривали для себе привабливий Тернопільський район. Пункти призначення — села Грабовець і Баворів. Мета цієї поїздки — заохотити місцеву владу і активістів розвивати тутешній регіон, готувати його до туристів, зберегти від руйнації занедбаний палац в с. Грабовець. Крім огляду пам`яток архітектури та неймовірних панорам, наша делегація долучилася до імпровізованого суботника — зібрали понад 1700 літрів сміття у грабовецькому лісі та поблизу церкви в Баворові… 

   Як розповів вчитель історії, директор Баворівської школи з 28-річним стажем Микола Степанович Костик, Баворів відомий в писемних джерелах з 1439 року. Однозначно, люди жили тут і раніше – біля місцевої річки знаходили рештки людської життєдіяльності часів енеоліту (мідно-кам’яний вік, ІІІ тис. до нашої ери).

   “За вірну службу короні” польським королем цю місцевість подаровано графу Баворовському. Ймовірно, від прізвища графа й походить назва села.

   Свого часу Баворів мав статус міста, щотижня тут проводили торговицю. Втім, магдебурзьке право на Баворів ніколи не поширювалося, оскільки був у власності шляхтича.

   У XVI столітті Баворовським належали також села Кутківці, Пронятин, Загребелля (тепер масив “Дружба” м. Тернопіль) і навіть частина міста Копичинці — мікрорайон “Баворівщина”. Резиденція родини графа була розташована в Баворові. Як годиться, граф збудував собі тут замок з високими оборонними мурами, підземними ходами, палацом і каплицею. За його життя на берегах річки Гнізна відбулася Баворівська битва. Реєстрові козаки, коронне польське військо, надвірна гвардія Баворовського дали добрячого прочухана татарам.

    На території, де зараз церква православних і греко-католиків, була капличка, споруджена 1598 року. Вона була невисокою із невеличкими віконцями – у намірах безпеки від татарських стріл. 1737 року її добудували і зберегли донині. Поблизу храму є вхід у підземелля, яке, за легендами, з’єднувало Баворів із Микулинцями та Теребовлею.

   Поруч з церквою стояв палац графа у стилі бароко і кілька допоміжних приміщень. В одному з них жив священик, а в другій половині ХХ століття кілька сімей вчителів. Прикро, але палац не зберігся.

   У Баворові в тому ж будинку проживав вчитель, уродженець Львівщини Тит Будзиновський. 30 січня 1868 року у нього народився син В’ячеслав – в майбутньому відомий західно-український публіцист, історик, політик, приятель Івана Франка, Юліана Бачинського (з ними — один із засновників першої політичної партії України — Русько-Української радикальної партії). В’ячеслав Будзиновський написав серію нарисів про українських гетьманів, відверто критикував московську політику щодо України.

   Австрійська влада, яка прийшла на територію Баворова 1772 року, навчила місцевих організовувати кладовища. До того часу баворівчани хоронили близьких коло хати. До слова, у Баворові розташоване одне з найдавніших кладовищ в окрузі. Цікаві пам`ятні фігури зберігають інформацію про колишніх жителів села.

    Костел Святого Вацлава збудований на початку ХХ століття. У ХІХ ст. на його місці був менший за розмірами костел. Від місцевої церкви до костелу прокладено підземний хід. Місцеві жителі облаштували в підземеллі льохи з добудованими виходами. Бувало, коли хтось з баворівчан не заблокував тильний бік льоху, у них крали тушонки, “крученину” з огірками і капустою.

    1962 року внаслідок сильного буревію дах костелу зазнав сильної руйнації. У 2008-2009 рр. за його відновлення взявся колишній парох (ксьондз) Людвік Рутина, який правив у Баворові з 1940 до 1945 року. Він змушений був покинути парафію 1945 року через переслідування поляків, тим паче римо-католиків, радянською владою.

    Тоді костел припинив функціонувати і використовувався як склад для міндобрив, зерна. Певний час о. Людвік Рутина жив біля Кракова в Польщі, був другом Папи Римського Івана Павла ІІ – після втечі з Баворова працював парохом у рідному містечку Папи. На схилі літ священик переїхав на батьківщину – в Бучач. Помер 93-річним 10 грудня 2010 року, про це написала навіть польська “Gazeta Wyborcza”.

    Людвік Рутина наполягав, щоб відновлений костел використовували за призначенням – для молитви. Нині тут щонеділі відбуваються служби Божі. З колишніх на стінах залишилися дві фрески – одна з них репродукція “Тайної вечері” Леонардо да Вінчі.

    У костелі в фамільному гробівці похована родина засновників Баворова – Баворовських. До цього часу добре збереглася плита гробівця графа-дивака, одного з найбагатших персон в Галичині, що володів майном вартістю кілька мільйонів золотих ринських, Віктора Баворовського. Він був знайомий з Міцкевичем, Гюго, Сенкевичем. Граф народився в с. Колтів, більшу частину життя провів у с. Мишковичі. Помер, вчинивши самогубство.

    По дорозі у Баворів ми побували в сусідньому с. Грабовець.  Зокрема оглянули палац, збудований місцевим шляхтичем в кінці ХІХ ст.

    Після Другої світової війни певний час це приміщення використовували як школу. Під час боїв за Тернопіль 1944 р. там організували госпіталь. Понад сто вояків тоді загинули від бойових ран. Їх ховали у братській могилі перед палацом – зараз там розташована сучасна школа, збудована в другій половині 1980-х років за рахунок колгоспу… В той же час палац почали використовувати для потреб сільської ради та колишнього колгоспу. Зараз палац у дуже занедбаному стані (див. фото).


« повернутися

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь