У Великих Гаях освятили новий храм
"Нехай очі твої будуть відкриті на храм цей удень і вночі, на місце, де ти обіцяв покласти твоє ім'я, щоб вислуховувати молитву, якою слуга твій буде молитись на цьогому місці".
Із молитви царя Соломона на освячення храму (2 ХР. 6,20)
18 вересня у селі Великі Гаї відбулося величне свято - освячення храму Різдва Пресвятої Богородиці. На святкове Богослужіння зібралась уся багаточисельна громада. До гаївчан приїхали родичі, друзів, щоб разом у такий величний день помолитися за долю і волю України, подякувати Господу за милосердя та ласку.
Очолив Божественну Літургію архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василь Семенюк. На Богослужінні були ще з півтора десятка священиків, котрі приїхали на запрошення настоятеля новоосвяченого храму отця Романа Гриджука.
Це було величне дійство. Старенькі плакали. Молодь, стоячи на колінах, просила Бога про спокій та благодать.
Увесь десь з неба падав дощ, надворі різко похолодало. Проте митрополит звернувся до вірян: "Люди, стільки часу наша земля просила водиці. Дощу не було кілька тижнів. Пересохли річки, колодязі, джерела. І те, що нині падає дощ - це Боже благословення. Не нарікайте, дякуйте! Ми освячуємо цей святий храм. Сьогодні вас тут так багато. Хочу вірити, що і в інші дні на Богослужіннях вас буде не менше. Так, настав дуже важкий час для українського народу. Тисячі наших дітей на сході воюють за волю України. Молімося за них. Щонеділі голосно і щиро просімо в Бога милості.. Нехай наші хлопці будуть живі і здорові. Слава Ісусу Христу!"
Після Богослужіння отці освятили воду та покропили нею вірян.
Після обіду біля церкви мав відбутися великий концерт за участі талановитих гаївчан. Та дощ не вщухав. І коли ми підійшли до церкви, там було вкрай мало людей. Та все ж, щоб переконатися і розпитати, чи відбудеться святкова програма, зайшли всередину храму. А там вже готувались до виступів діти, розспівувався церковний хор. Отець Роман вирішив, що, незважаючи на негоду, концерт таки відбудеться і провести його треба всередині церкви. Цю атмосферу свята не можливо було передати словами, діти декламували вірші, церковний хор співав пісень, колективи танцювали. Божа благодать зійшла на присутніх, не було відчуття втоми, холоду, а лише щастя і щира надія на Божу ласку.
А після свята на учасників і гостей чекали частування. Перед церквою чоловіки на вогнищі готували борщ, варили вареники, смажили картоплю. Так великогаївчани разом відсвяткували храмовий празник.
